Громадяни країн, де функціонування судової системи слабке, а виконання рішень суду  проблематичне, часто намагаються знайти справедливість у міжнародних інституціях. Одна з найбільш дієвих таких інституцій –  Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Українці, так само, як і представники інших країн-учасниць  Європейської конвенції з прав людини,  дедалі більше звертаються до ЄСПЛ, що призводить до постійного зростання кількості заяв, які підлягають розгляду судом. Аби пришвидшити розгляд, ЄСПЛ з 2004 року запровадив  систему пілотних справ. Тобто, якщо до ЄСПЛ надходять подібні справи, суд вибирає і розглядає одну з них, яка отримує статус «пілотної». Виконання ухвалених за нею рішень має сприяти розв’язанню загалом проблеми, що стала причиною великої кількості заяв з певної країни. За принципом пілотної розглядаються й усі інші аналогічні справи.

(далі…)

МИХАЙЛО САВЧИН "Українська альтернатива", кандидат юридичних наук, доцент (м. Рівне)

Сучасна економічна система України характеризується такими рисами:

–         надмірне втручання публічної влади у сферу економічних свобод (права власності, свободи  руху капіталів, товарів, послуг і осіб, права на підприємницьку діяльність, права на промисли);

–         відсутність належних процедур реєстрації та гарантій права приватної власності та додержання договорів;

–         надмірне адміністрування реєстраційних і дозвільних процедур на вході-виході при реалізації економічних свобод;

–         слабка інституціональна забезпеченість ринкової інфраструктури на тлі неналежних гарантій вільної і добросовісної  конкуренції, надмірної концентрації та олігополізації економічних структур;

–         формування засад патримоніального управління власністю політичними агентами через інститут трасту, що сприяє поглибленню олігополізації економічних структур і правил;

–         неналежні гарантії права на чесний і справедливий судовий процес та слабкий опір практиці рейдерства.

Ці обставини істотно утруднюють еволюцію економічної системи на засадах сталого розвитку, справедливої конкуренції, диференціації та функціоналізму. Тому важливою є суспільна дискусія щодо вироблення системи правил економічної діяльності на засадах консенсусу.

(далі…)

Хочеш змін? Дій!

             Українське суспільство часто називають суспільством нереалізованих можливостей. Які можливості відкриваються перед нами сьогодні, як вплинути на стан держави і яка ціна громадянської активності   – ці та інші питання ми поставили одному з провідних  соціологів України – доктору філософських наук, завідувачеві відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАНУ Євгенові Головасі.

- Пане Євгене, після історії з викликом на допит в СБУ вченої ради Інституту соціології НАНУ  в суспільстві з’явився  новий жарт: мовляв, винайдено новий спосіб підвищення президентського рейтингу. Бо й справді,  в деяких соціологічних «конторах» ці рейтинги несподівано зросли…   Чим закінчилась для вчених НАНУ історія з допитами?

– Допити продовжуються! «Машина» працює. Це ж не так просто робиться. За форму виклику і різкість формулювань прес-служба СБУ вибачилася. Президент їм сказав, що треба працювати професійно, а не ображати науковців. Але допити тривають.

-  Днями Інститут соціології НАНУ представив результати 20-річного моніторингу «Українське суспільство». Один з напрямів, який вивчали соціологи – розвиток громадянського суспільства. Поки що наше суспільство навряд чи можна назвати громадянським: 84 відсотки дорослого населення не беруть участі у жодній партії чи громадській організації. Але газетні шпальти свідчать: кількість партій і громадських організацій збільшується! Чому так?

– Соціологи відстежили цікавий феномен:  кількість громадських організацій в Україні з 2005 по 2010 роки зросла вдвічі, а кількість членів – зменшилася. Тобто у нас суспільство певної імітації. У нас імітація влади, багато в чому імітація духовного життя й імітація громадянської активності. Зібралися, назвалися громадською організацією, але членів в таких «організаціях» немає.  Хоча дослідження показують: критична маса соціально та політично небайдужих людей все ж накопичується.

(далі…)

І. Внесення змін до Конституції України має ґрунтуватися на засадах демократичної легітимності, відповідно до якої конституційні положення підлягають переглядові виключно на підставі вільного волевиявлення народу України за допомогою справедливих і демократичних процедур.

ІІ. Основні параметри внесення змін до Конституції України мають відображати суспільний консенсус щодо засадничих положень, які визначають:

а)      сутність змісту прав людини і основоположних свобод у залежності від їх юридичної природи, яка зумовлює негативні або позитивні обов’язки держави перед індивідом;

б)      посилення засад парламентаризму шляхом введення інституту інтерпеляції, відкритих процедур парламентського контролю над поліцейськими структурами та спецслужбами (правоохоронними органами у традиційному формулюванні), трансформації абсолютної депутатської недоторканності до обмеженої, роль парламенту у формуванні уряду має бути вирішальною;

(далі…)

Відсутність належних гарантій прав людини та балансу у розподілі повноважень між органами влади свідчить про входження у сутінковий період вітчизняного конституціоналізму. Останні тенденції розвитку конституційної системи в Україні засвідчують її дрейф до етатистської моделі, згідно з якою владні рішення приймаються на основі інтересів кіл, наближених до влади.

Однак конституціоналізм заснований на повазі до приватного життя особи та раціональній організації публічної влади. Посилення концентрації влади, звуження сфери громадського контролю над владними структурами, зниження гарантій прав людини є запереченням ідеї конституції. (далі…)

Шановне товариство!
8 лютого 2012 року закінчується термін перебування пані Ніни Карпачової на посаді Уповноваженої з прав людини. Ніна Карпачова обіймала цю посаду три терміни поспіль, і ми вважаємо, прийшов час замінити її на цій посаді заради інституційного розвитку. Також вважаємо, що отримання депутатського мандата п. Карпачовою за списком Партії регіонів у 2006 році створило конфлікт інтересів, який робить неможливим послідовне виконання місії  Уповноваженого з прав людини. (далі…)

ГАЛИНА СЕНИК, «Українська альтернатива», експерт з прав людини (м.Львів)

В Україні відбулася реформа судоустрою. Однак, чи призвела вона до покращення функціонування судів і більш ефективного доступу до суду?
Хотілося би вірити, але підстав для цього немає. Зокрема, на сьогодні в загальних судах побутує практика несвоєчасного повідомлення (або взагалі неповідомлення) учасників процесу про судові засідання (наприклад, через відсутність поштових конвертів), відмов у прийнятті позовних заяв без надання поштових марок, не в усіх судах працює інформаційна служба. А отримання рішення перетворилося у багатьох судах на “ходіння Дантовими колами”. Незважаючи на те, що чинним законодавством прямо передбачено спрямування коштів від оплати інформаційно-технічного збору в т.ч. й на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ, наразі саме ця частина «видатків правосуддя» найбільше «страждає» від недофінансування. (далі…)

МИХАЙЛО САВЧИН "Українська альтернатива" кандидат юридичних наук, доцент (м. Рівне)

Конституційний суд, як завжди, під кінець року, так собі, 26 децембра знову прийняв нове рішення.

Раніше з питань прав на соціальний захист він стояв на правовій позиції, що зменшення асигнувань з державного бюджету можуть здійснюватися лише у формі закону про внесення змін до державного бюджету.
Тепер КС, посилаючись на принцип пропорційності як компонент верховенства права, визнав правомірним втручання уряду у здійснення соціальних виплат.
При цьому також КС у риториці, характерній для радянської традиції права, зазначив, що механізм “правового регулювання” права на соціальний захист також включає прерогативи уряду щодо здійснення соціальної політики. (далі…)

ВОЛОДИМИР КУХАР "Українська альтернатива"

Переглянув відеотрансляцію мітингу у Москві 24 грудня.

Яка різниця між Києвом-2004 і Москвою-2011?

1. Між сценою і юрбою мітингувальників у Москві – відстань. Залишено парудесят метрів оперативного  простору для журналістів. До сцени Майдану можна було підійти впритул.

2. Прапори, кольори Майдану – все помаранч. Кольори на Сахарова – різнобарв’я від крайніх правих до лібералів і нових лівих. (далі…)

Прийшовши у 2005 році на посаду міністра внутрішніх справ, Юрій Луценко розпочав кампанію з декриміналізації та деполітизації міліції. Для декриміналізації МВС звільнили все колишнє керівництво міністерства, а також – 127 начальників обласних управлінь та їхніх заступників. Крім цього, за 100 днів роботи відомства відділ внутрішньої безпеки порушив 253 кримінальні справи проти співробітників міліції, при цьому 37% таких справ –  проти керівного складу. Ю.Луценко зазначав, що за той час вдалося на 75-80% підвищити зарплати середній ланці міліціонерів. Міністр також повідомив – за згаданий період порушили 19 тис. справ і у галузі економіки, зокрема, 1700 – у сфері приватизації, 1900 – у паливно-енергетичному комплексі й 2,5 тис. – в агропромисловому. (далі…)