Конституційні засади реформування економічної системи України

МИХАЙЛО САВЧИН "Українська альтернатива", кандидат юридичних наук, доцент (м. Рівне)

Сучасна економічна система України характеризується такими рисами:

–         надмірне втручання публічної влади у сферу економічних свобод (права власності, свободи  руху капіталів, товарів, послуг і осіб, права на підприємницьку діяльність, права на промисли);

–         відсутність належних процедур реєстрації та гарантій права приватної власності та додержання договорів;

–         надмірне адміністрування реєстраційних і дозвільних процедур на вході-виході при реалізації економічних свобод;

–         слабка інституціональна забезпеченість ринкової інфраструктури на тлі неналежних гарантій вільної і добросовісної  конкуренції, надмірної концентрації та олігополізації економічних структур;

–         формування засад патримоніального управління власністю політичними агентами через інститут трасту, що сприяє поглибленню олігополізації економічних структур і правил;

–         неналежні гарантії права на чесний і справедливий судовий процес та слабкий опір практиці рейдерства.

Ці обставини істотно утруднюють еволюцію економічної системи на засадах сталого розвитку, справедливої конкуренції, диференціації та функціоналізму. Тому важливою є суспільна дискусія щодо вироблення системи правил економічної діяльності на засадах консенсусу.

(далі…)

Концепція внесення змін до Конституції України

МИХАЙЛО САВЧИН “Українська альтернатива” кандидат юридичних наук, доцент (м. Рівне)

І. Внесення змін до Конституції України має ґрунтуватися на засадах демократичної легітимності, відповідно до якої конституційні положення підлягають переглядові виключно на підставі вільного волевиявлення народу України за допомогою справедливих і демократичних процедур.

ІІ. Основні параметри внесення змін до Конституції України мають відображати суспільний консенсус щодо засадничих положень, які визначають:

а)      сутність змісту прав людини і основоположних свобод у залежності від їх юридичної природи, яка зумовлює негативні або позитивні обов’язки держави перед індивідом;

б)      посилення засад парламентаризму шляхом введення інституту інтерпеляції, відкритих процедур парламентського контролю над поліцейськими структурами та спецслужбами (правоохоронними органами у традиційному формулюванні), трансформації абсолютної депутатської недоторканності до обмеженої, роль парламенту у формуванні уряду має бути вирішальною;

(далі…)

Сутінки українського конституціоналізму

МИХАЙЛО САВЧИН “Українська альтернатива”, кандидат юридичних наук, доцент (м. Рівне)

Відсутність належних гарантій прав людини та балансу у розподілі повноважень між органами влади свідчить про входження у сутінковий період вітчизняного конституціоналізму. Останні тенденції розвитку конституційної системи в Україні засвідчують її дрейф до етатистської моделі, згідно з якою владні рішення приймаються на основі інтересів кіл, наближених до влади.

Однак конституціоналізм заснований на повазі до приватного життя особи та раціональній організації публічної влади. Посилення концентрації влади, звуження сфери громадського контролю над владними структурами, зниження гарантій прав людини є запереченням ідеї конституції. (далі…)