Записки лібертаріанця. Законодавча влада (продовження)

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

Тепер перейдемо до інших аспектів функціонування законодавчої влади – порядку її формування, особливостей прийняття рішень (тобто законотворчості), порушень і відповідальності членів законодавчого органу.

Говорячи про порядок формування законодавчого органу, можна виділити такі питання: (1) хто має право обирати; (2) хто має право бути обраним; (3) якою має бути система виборів; (4) на який термін і яку частину депутатів слід обирати. Залишаю за дужками питання структури органу і того, кого представляє яка з палат – Україна є унітарною державою, тому цілком достатньо однієї палати, члени якої представляють громадян. Також, не будемо поки що розглядати питання виборчого права – про плюси і мінуси загального рівного виборчого права слід поговорити окремо. (далі…)

Записки лібертаріанця. Законодавча влада

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

Законодавча влада у державі, звісно, має належати народові в особі його представників, тобто представницькому органові влади. Цікаво, як це сформульовано у Конституції США: «All legislative Powers herein granted shall be vested in a Congress of the United States». Тут вживається дієслово «to vest», яке означає «наділяти повноваженнями», і це дуже суттєво. Цим підкреслюється те, що не «Конгрес має законодавчу владу» чи «Конгресові належить законодавча влада», а вказується, що є хтось (це, звісно, і є народ, суверен), хто наділив Конгрес владою. У цьому аспекті законодавча влада у державі принципово не відрізняється від представницького органу ОСББ чи акціонерного товариства. Вони так само не мають влади самі по собі, але співвласники будинку або акціонери наділяють їх повноваженням у визначених межах, а всі інші повноваження вищевказані особи залишають собі. (далі…)

Записки лібертаріанця. Питання громадянства

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

У попередніх записках цілком однозначно була висловлена думка щодо того, що громадяни первинні, а держава – вторинна. У той же час, у низці держав питання громадянства регулюються на рівні законодавства, а у деяких надання або позбавлення громадянства навіть здійснюється органами виконавчої влади. Використовуючи метод аналогії, це якби рада директорів або топ-менеджмент корпорації надавали або позбавляли акціонерів права власності на їхні акції, а правління ОСББ – права власності мешканців на належні їм квартири. (далі…)

Записки лібертаріанця. Білль про права

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

Білль про права з’явився в Конституції США не відразу, і це може викликати здивування – чому батьки-засновники найбільш демократичної держави того часу не заклали подібні статті в документ одразу, тоді як аналоги (Велика хартія вольностей) на той момент вже були відомі? Чому, врешті-решт, набір поправок під такою назвою був все ж прийнятий? І в чому, на мій погляд, багато сучасних людей помиляються, кажучи про громадянські права.
(далі…)

Запрошуємо до обговорення та дискусії!

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

Пропонуємо вашій увазі Проект Конституції України, розроблений членом ГО Українська Альтернатива Валентином Хохловим. Запрошуємо до широкого обговорення цього матеріалу.
(далі…)

Конституційні засади реформування економічної системи України

МИХАЙЛО САВЧИН "Українська альтернатива", кандидат юридичних наук, доцент (м. Рівне)

Сучасна економічна система України характеризується такими рисами:

–         надмірне втручання публічної влади у сферу економічних свобод (права власності, свободи  руху капіталів, товарів, послуг і осіб, права на підприємницьку діяльність, права на промисли);

–         відсутність належних процедур реєстрації та гарантій права приватної власності та додержання договорів;

–         надмірне адміністрування реєстраційних і дозвільних процедур на вході-виході при реалізації економічних свобод;

–         слабка інституціональна забезпеченість ринкової інфраструктури на тлі неналежних гарантій вільної і добросовісної  конкуренції, надмірної концентрації та олігополізації економічних структур;

–         формування засад патримоніального управління власністю політичними агентами через інститут трасту, що сприяє поглибленню олігополізації економічних структур і правил;

–         неналежні гарантії права на чесний і справедливий судовий процес та слабкий опір практиці рейдерства.

Ці обставини істотно утруднюють еволюцію економічної системи на засадах сталого розвитку, справедливої конкуренції, диференціації та функціоналізму. Тому важливою є суспільна дискусія щодо вироблення системи правил економічної діяльності на засадах консенсусу.

(далі…)

Концепція внесення змін до Конституції України

МИХАЙЛО САВЧИН “Українська альтернатива” кандидат юридичних наук, доцент (м. Рівне)

І. Внесення змін до Конституції України має ґрунтуватися на засадах демократичної легітимності, відповідно до якої конституційні положення підлягають переглядові виключно на підставі вільного волевиявлення народу України за допомогою справедливих і демократичних процедур.

ІІ. Основні параметри внесення змін до Конституції України мають відображати суспільний консенсус щодо засадничих положень, які визначають:

а)      сутність змісту прав людини і основоположних свобод у залежності від їх юридичної природи, яка зумовлює негативні або позитивні обов’язки держави перед індивідом;

б)      посилення засад парламентаризму шляхом введення інституту інтерпеляції, відкритих процедур парламентського контролю над поліцейськими структурами та спецслужбами (правоохоронними органами у традиційному формулюванні), трансформації абсолютної депутатської недоторканності до обмеженої, роль парламенту у формуванні уряду має бути вирішальною;

(далі…)

Сутінки українського конституціоналізму

МИХАЙЛО САВЧИН “Українська альтернатива”, кандидат юридичних наук, доцент (м. Рівне)

Відсутність належних гарантій прав людини та балансу у розподілі повноважень між органами влади свідчить про входження у сутінковий період вітчизняного конституціоналізму. Останні тенденції розвитку конституційної системи в Україні засвідчують її дрейф до етатистської моделі, згідно з якою владні рішення приймаються на основі інтересів кіл, наближених до влади.

Однак конституціоналізм заснований на повазі до приватного життя особи та раціональній організації публічної влади. Посилення концентрації влади, звуження сфери громадського контролю над владними структурами, зниження гарантій прав людини є запереченням ідеї конституції. (далі…)