Українська альтернатива

І. Внесення змін до Конституції України має ґрунтуватися на засадах демократичної легітимності, відповідно до якої конституційні положення підлягають переглядові виключно на підставі вільного волевиявлення народу України за допомогою справедливих і демократичних процедур.

ІІ. Основні параметри внесення змін до Конституції України мають відображати суспільний консенсус щодо засадничих положень, які визначають:

а)      сутність змісту прав людини і основоположних свобод у залежності від їх юридичної природи, яка зумовлює негативні або позитивні обов’язки держави перед індивідом;

б)      посилення засад парламентаризму шляхом введення інституту інтерпеляції, відкритих процедур парламентського контролю над поліцейськими структурами та спецслужбами (правоохоронними органами у традиційному формулюванні), трансформації абсолютної депутатської недоторканності до обмеженої, роль парламенту у формуванні уряду має бути вирішальною;

(далі…)

Відсутність належних гарантій прав людини та балансу у розподілі повноважень між органами влади свідчить про входження у сутінковий період вітчизняного конституціоналізму. Останні тенденції розвитку конституційної системи в Україні засвідчують її дрейф до етатистської моделі, згідно з якою владні рішення приймаються на основі інтересів кіл, наближених до влади.

Однак конституціоналізм заснований на повазі до приватного життя особи та раціональній організації публічної влади. Посилення концентрації влади, звуження сфери громадського контролю над владними структурами, зниження гарантій прав людини є запереченням ідеї конституції. (далі…)