Posts belonging to Category Єдність країни



Троїста зрада: Амністія

 

вк_7дКоли в одному зі своїх інтерв’ю Віктор Медведчук заявив, що виконавці не підпадуть під амністію, а організатори будуть амністовані, якось одразу не повірилося. Де ж логіка? Виконавці, люди, які виступили спусковими гачками, отримають своє, а ті, хто тими гачками маніпулював – ні? З точки зору тверезого глузду якраз організатори антидержавних акцій мали б понести відповідальність. Хоча б для того, щоб запанувала справедливість і щоб на майбутнє не було спокус пробувати розвалювати країну.
Але ж ні, Медведчук чітко все розписав: ті, хто підуть по статті «терористичний акт», амністовані не будуть, зате організатори і призвідці по статті «створення терористичної групи чи терористичної організації» – Захарченко, Плотницький та інші, підпадають під амністію, прописану ще восени 2014 року  (далі…)

Бруківка з Майдану

У холі ліцею №1 селища Верхнячка Христинівського району на Уманщині – саморобний макет Майдану Незалежності. Біля підніжжя стели – три обпалених камінці-бруківки з головної площі країни. Їх привезли до ua_1школи випускники школи, студенти, для яких такі «камінці» були чи не єдиним захистом під час наступу «беркутівців» у ніч на 19 лютого.
Однією зі шкіл, де протести в Києві підтримали з перших же днів, був ліцей з Верхнячки. Тут знали ім’я чи не кожного студента, випускника цього навчального закладу, який був на Майдані. Спілкувалися, підтримували. На знак солідарності з учасниками акцій протесту школярі співали гімн України. (далі…)

Старший лейтенант В.Кухар: Це наша земля, а не міфічна “Новоросія”

 

Ajdar_river_Rajgorodka_september-2014_V-Kukhar

Ще якийсь рік тому основним заняттям Володимира Кухаря було вивчення і популяризація світового досвіду реформ, політична аналітика. Майдан став першим випробуванням його здатності перевіряти теорію практикою. Володимир був на Майдані в усі революційні драматичні дні, аж до останнього – 20-го лютого. Тому війна, яка спалахнула на Сході України, не залишала йому вибору – він пішов до лав Збройних Сил, не міг залишатися осторонь справи захисту незалежності і суверенітету Батьківщини. Нині Володимир Кухар служить заступником командира роти 12 батальйону територіальної оборони «Київ». Після бойових дій на Луганщині разом з своїми бойовими побратимами знаходиться на переформатуванні. Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з В. Кухарем. (далі…)

Допомога українській армії

ВОЛОДИМИР КУХАР, "Українська альтернатива"

В березні «Українська альтернатива» навідувалась до військових, що тоді стояли на півночі Чернігівщини, на самому кордоні з Росією. Атмосфера була тривожна, всі очікували зо дня на день прямого вторгнення російської армії. Бійці на кордоні запевняли, що бойовий дух в українській армійців високий, стверджували, що всім забезпечені, і просили тільки підвезти чистої питної води, бо рідина з місцевих колодязів була якогось підозрілого жовтувато-зеленого кольору. Тоді ж на випадок, якщо в чомусь буде якась нагальна потреба – залишили військовим контактні телефони.
Тепер наші військові, яких ми у березні провідували на півночі Чернігівщини, отримують  нові завдання. Маршрут їх переміщень лежить на схід України. І їм точно потрібна допомога! (далі…)

Україна – 2014: влада ставить країну на межу війни

ВОЛОДИМИР КУХАР, "Українська альтернатива"

Люди скуповують бронежилети. Такий товар тепер у дефіциті

Пишу цей текст після коментарів до недавньої публікації у німецькій газеті Die Zeit та в інших західних медіа. Коментатори у них дивуються, чому люди повстають проти леґітимного Президента. І чому люди повстають тепер замість чекати на вибори у 2015 році.

Отже, кілька слів про ситуацію в моїй країні. (далі…)

Маєш право!

ВОЛОДИМИР КУХАР, "Українська альтернатива"

Україна переживає один із найскладніших періодів з часів своєї незалежності – вирішується доля нашого народу і його майбутнє!

Після успішної оборони Майдану від Беркуту в ніч на 11 грудня та політична ініціатива перейшла на сторону народу. Проте з того часу майже нічого нового не відбулося. Ми знову можемо опинитися у ситуації тих, хто наздоганяє, після такого ж успішного протистояння спецпризначенцям 11 січня.

Чому? Відповідь проста – влада намагається показати нам, що їй байдуже, що відбувається.

За місяць Майдану активні громадяни нагадали суспільству 5 статтю Конституції – єдиним джерелом влади в Україні є народ. 

Нам необхідно почати застосовувати нашу владу! Ми маємо право знати, що від нашого імені підписує влада. Ми маємо право відстоювати наші законні права! Ми маємо право вимагати від влади здійснення волі народу! (далі…)

Заява ГО “Українська альтернатива” з приводу останніх подій у країні та наших дій

Українці, люди доброї волі!

 Влада відкрито зрадила країну. Вперше було віддано наказ брутально придушити мирний громадянський протест.

Відповідальність за «новітні Крути» зараз лежить на всіх.

Тому ми закликаємо :

1. Вимагаємо негайної відставки президента Януковича, Кабінету міністрів, міністра внутрішніх справ та усіх посадовців, причетних до розгону мирного протесту.

2. Забути образи останніх днів.  Згуртуватись навколо одного – порятунку України! Не можна допустити «білорусизації» чи хаосу, що  призведе до розколу нашої країни.

3.  Полiтична парламентська опозицiя повинна припинити взаємне пiдсиджування та змагання за eлекторальнi бали на вибори-2015. На порядку денному єдине питання: майбутнє країни. Вимагаємо формування єдиного фронту з сил студентства, громадськостi, полiтикiв. Опозицiя хоча б перед лицем таких вирiшальних подiй повинна усвiдомити, що полiтики – на службi народу, а не навпаки.

4. Створити єдиний дієвий оргкомітет, який виробить конкретний план дій і організує процес його виконання.

5. Єдиним можливим варіантом усунення зрадників від керування державою є безстрокова акція непокори – всеукраїнський страйк. Закликаємо до страйку студентів, офісних працівників, працівників промисловості – усіх небайдужих громадян.

6. Окремо звертаємось до бізнесу: доля країни від вас залежить сьогодні як ніколи. Ми або збудуємо нормальну країну разом, або нормальним людям у ній не буде місця. Надмірна обережність має свою ціну. Зволікання вбиває. Підтримайте протест!

7. Закликаємо представників силових відомств пам’ятати про свою присягу та відповідальність перед Законом і не йти проти народу.

8. Звертаємось до урядів та народів світу: йдеться про порушення базових людських прав. Заради безпечнішого світу завтра підтримайте нас сьогодні.

 9. Виходимо під національною символікою. Вивішуйте національні прапори на будівлях, машинах. Одягайте синьо-жовті стрічки. Ми  відроджуємо нашу країну!

10. Годі споглядати! Янукович не боїться інтернетних «лайків». У нього нема комп’ютера. Закликаємо усіх вийти на вулиці для захисту нашого з вами права на майбутнє.
Виходимо всі!

 

Громадська організація «Українська альтернатива»
 

Осінь на Сіверщині

ВОЛОДИМИР КУХАР, "Українська альтернатива"

Їхати з Києва на північ – саме задоволення. Дорога до Чернігова побудована на добротній дорадянській основі – поверх Петербурзького тракту.

Нам не треба до Чернігова. Шлях пролягатиме до Батурина і далі.

У Кіптях правий поворот і знову хороша дорога. Хоча стає односмуговою в кожному напрямі. Осінній туман і мжичка цієї осені дошкуляють. Всюдисутні фури тут особливо часті – дорога веде на Москву. Фури здіймають хмари водяного пилу і заважають їхати. А їхати тут можна швидко. Дорога пряма – майже, як у степу.

Праворуч залишилися Лемеші, Козелець і Ніжин. Козелець – пам’ять про родину останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Ще підлітком він спробував каші західних університетів. Брат фаворита імператриці Єлизавети у 18 років став президентом Петербурзької академії наук. У 22 роки – «обраний» гетьманом. Поки син служив у імперській столиці та навчався за кордоном, тут на місці порядкувала беручка мати. Завела ресторацію – тоді шинок. У Козельці досі стоїть гарний храм, зведений її коштом, з унікальним іконостасом. (далі…)

Фейсбук і революція: Що далі?

Нещодавні вибори до Верховної ради показали межі можливого в рамках поточного політичного процесу. У політиці не виникає нічого нового, щоб дало б друге дихання зневіреній країні.

ВОЛОДИМИР КУХАР, Українська альтернатива

Тим часом, градус напруги у соцмережах зростає.  Фейсбук переповнений гучними закликами. Проте це не призводить до зростання активності у реалі.

Щось не тримається купи у цій картині. Широкий громадський рух може стати інтеграційною платформою для небайдужих до долі країни громадян.

Протести: віртуальна реальність

Протягом останнього року продовжувалося бродіння у громадському секторі. Проте воно не призвело до його зміцніння. Як і раніше, масштаби активності залишаються незначними як для такої великої країни. Усе, як завжди: більшість діячів займаються імітацією буремної діяльності і найбільше пильнують, щоб їхня імітація була помітніша за сусідову. Проекти та ініціативи рідко інтегруються і підсилюють одне одного, а частіше – взаємно відштовхуються.

 

(далі…)

«Стараймося у слабостях наших побачити силу, яку ми досі недооцінювали»

Віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович

Як уникнути зростання протистояння в громадському житті країни?

Як позбавити політиків можливостей маніпулювати проблемами минулого?

Які передумови для відродження спільноти?

Як ініціювати масовий рух духовного оновлення?

Такі питання, серед інших, обговорювали учасники Регіонального Круглого столу у Львові, організованого 21.09.2012 представниками ініціативи «Перше грудня» . Вступне слово на початку заходу сказав віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Львів, 21.09.2012

Виступ

на Регіональному Круглому столі у Львові

Вельмишановне товариство!

Сердечно вітаю вас від імені усіх членів Ініціативної групи «Першого грудня» та присутнього тут її секретаря, п. Івана Васюника, а також від імені учасників Національного Круглого столу 5 квітня від Львівщини.

Особливо вітаю тих учасників, які приїхали з інших регіонів України. Це представництво не таке чисельне, як нам хотілося, а тому голос ваш буде особливо цінним.

У своєму вступному слові я коротко сформулюю три настанови, якими, на мою думку, нам слід було б керуватися.

По-перше, ми в Оргкомітеті намагалися запрошувати до участі в цьому Круглому столі тих людей, які поділяють нашу переконаність, що в основі суспільних процесів лежать цінності, тобто чинники, які походять зі сфери людського духу. Тому просимо вас, пропонуючи ті чи інші кроки, пам’ятати про цей примат духу і без вагання відсікати ті пропозиції, які суперечать Божим заповідям, принципам людинолюбства і гідності людини.

Хай будуть тут нам настановою слова Митрополита Андрея: «Пам’ятайте, що ніколи корисного для свого народу не осягнете через противну Божому зако­нові поведінку!».

По-друге, програму для нашого нинішнього зібрання написав …В’ячеслав Липинський, автор знаменитих «Листів до братів-хліборобів». Цитую: «Серед класу нашого, як і на цілій, зрештою, Україні, і серед всіх Українців панує повна духовна прострація і повний упадок громадської моралі. Ніхто нікому не вірить, всі один одного ненавидять і бояться. …можна вже купити людей для якої угодно підлости… Щоб зібрати наших розпорошених і здеморалізованих людей назад в одну організовану громаду, треба такої нової фанатичної віри і такого фанатичного завзяття з боку якоїсь одної громадської групи, щоб вони потрясли до глибини цілу ослаблену нервову систему колективу і дали йому здоров’я в формі народження серед нього нової громадської віри, нової громадської моралі і основаних на цій новій моралі – нових організаційних форм».

Чи можна сказати краще? Станьмо такою громадською групою!

І по-третє. Наше завдання вимагає чесної інтелектуальної праці. Мусимо сказати собі щиро, що всі дотеперішні національні стратегії мали якісь слабинки, які зводили наші зусилля нанівець. Господь помістив нас в особливому місці і дав нам особливу долю. Більшість українців сприймає її як фатум і прокляття – насправді ж, я певен, наша доля є даром, що його ми не вміємо розгадати, а тому й не можемо ним скористатися.

Тому думаймо й аналізуймо! Стараймося у слабостях наших побачити силу, яку ми досі недооцінювали. Але при цьому слухаймо не лише себе, а й ближнього свого. Припускаю, що в голові кожного з нас визріла якась всеохопна теорія, яка єдина може порятувати Україну. Може й так, але тут не буде часу вислуховувати цілісні теорії. Тут треба буде чітко й коротко, упродовж однієї хвилини, сформулювати, яку відповідь дає наша теорія на якесь конкретне питання. І якщо нам не вдасться переконати інших у своїй правоті, то відповідальність за це нестиме не модератор, що зупинить нас, чи методика нашої праці, про яку згодом розповість п. Тарас Плахтій, а передусім ми самі.

Отже, до праці, пані та панове! Будьмо приязні й солідарні у своєму пориві – і хай допоможе нам Бог!