Навчання в шкарпетках

У найкращих у світі школах не складають іспитів, не бояться двійок і ходять босоніж

У конференц-залі гімназії № 48 міста Києва — аншлаг. Директори шкіл, науковці Національної академії педагогічних наук, фахівці Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України уважно слухають розповіді гостей із Фінляндії. Генеральний секретар Ради з питань якості освіти Фінляндії Хейккі К. Луутінен і директор школи з міста Кітее Кюості Вяррі діляться секретами успіху фінської освіти.

СВІТЛАНА ГАЛАТА, журналіст, "Українська альтернатива"

Тільки в шостому класі діти мають змогу пройти необов’язковий районний іспит, і то тільки за згоди класного керівника. Щодо цього фіни категоричні: «або ми готуємо дитину до життя, або — до іспитів!»

Ділитися є чим: 2000 року з’ясувалося, що фінська молодь читає найкраще в світі. У 2003-му фіни вияви­лися найуспішнішими з мате­матики. В 2006-му – першими з природничих наук. За резуль­татами 2009 року країна була одночасно другою за науками, третьою за читанням і шостою з математики. «Досі дивуюся, – каже Кюості Вяррі. – Я й не знав, що ми такі сильні».

(далі…)

Український гуманітарний простір: рух одиниць?

СТАНІСЛАВ ФЕДОРЧУК «Українська альтернатива» політолог, експерт з соціології

Джерело:  http://nslowo.pl/

Подиву гідні спроби імітувати створення системи соціалізації молодих людей у стан громадян, продемонстровані за 20 років української державності. Вони показали неможливість наливання молодого вина в старі міхи, кризу українського гуманітарного простору, в якому корпоративні інтереси дуже часто переважають здоровий глузд. Окремим пунктом є брак повноцінного українського гуманітарного простору на сході й півдні України, що виправдовується, як правило, чи то картатим етнічним складом реґіону, чи то важкою історичною долею. А відповідь лежить на поверхні: загальна слабкість суспільних і державних інститутів у здійсненні будь-якої державної політики наклала свій відбиток і на культурну царину. (далі…)

Закон для вищої школи чи для Міносвіти?

Олена Бетлій, «Дзеркало тижня. Україна» №35.

Порівняння законопроекту про вищу освіту, який підготувало наше МОНмолодьспорту, та чинного законодавства Чеської Республіки, в якій від 2009 р. триває жваве публічне обговорення реформи системи вищої освіти, показує, наскільки різниться світогляд освітян двох країн. Адже те, що пропонує міністерство, очолене Дмитром Табачником, у своє­му проекті закону, — це подальше закріпачення українських університетів, тотальний контроль над ними з боку профільного міністерства. Натомість у Чехії закон є захисником університетської автономії, залишаючи за профільним міністерством роль успішного менеджера. Навіщо проводити чергову псевдореформу в Україні, не змінюючи підходу до системи вищої освіти? (далі…)