Головним завданням на сьогодні для української політичної нації є збереження суверенітету держави та територіальної цілісності. Короткотермінові інтереси не повинні визначати наші дії, особливо зважаючи на те, що ми віримо у майбутнє нашої країни.
Україна була, є і буде. (далі…)

Тепер перейдемо до інших аспектів функціонування законодавчої влади – порядку її формування, особливостей прийняття рішень (тобто законотворчості), порушень і відповідальності членів законодавчого органу.

Говорячи про порядок формування законодавчого органу, можна виділити такі питання: (1) хто має право обирати; (2) хто має право бути обраним; (3) якою має бути система виборів; (4) на який термін і яку частину депутатів слід обирати. Залишаю за дужками питання структури органу і того, кого представляє яка з палат – Україна є унітарною державою, тому цілком достатньо однієї палати, члени якої представляють громадян. Також, не будемо поки що розглядати питання виборчого права – про плюси і мінуси загального рівного виборчого права слід поговорити окремо. (далі…)

У попередніх записках цілком однозначно була висловлена думка щодо того, що громадяни первинні, а держава – вторинна. У той же час, у низці держав питання громадянства регулюються на рівні законодавства, а у деяких надання або позбавлення громадянства навіть здійснюється органами виконавчої влади. Використовуючи метод аналогії, це якби рада директорів або топ-менеджмент корпорації надавали або позбавляли акціонерів права власності на їхні акції, а правління ОСББ – права власності мешканців на належні їм квартири. (далі…)

№ 2 – Аналогії

Питання будівництва держави і написання Конституції навряд привертають увагу громадян на щоденній основі, тому можуть здатися читачам більш складними і абстрактними, ніж вони є насправді. Тому, перш ніж рухатися далі, пропоную розглянути дві аналогії, які можуть бути ближчими і доступнішими для розуміння – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) і акціонерне товариство (корпорацію). (далі…)

№1 – Навіщо потрібна конституційна реформа

У 1780-х роках в США три батьки-засновники – Гамільтон, Медісон і Джей – опублікували цикл статей під загальною назвою “Записки федераліста”, на основі яких була написана Конституція США. Цим циклом статей я хотів би почати громадську дискусію, підсумком якої має стати не просто конституційна реформа в нашій країні, але кардинальне переосмислення ролі громадянина, суспільства і держави. Проблема ця актуальна не тільки для України, а й для багатьох інших пострадянських країн.

Однією з причин написання цього циклу є криза традиційної політичної моделі, яка була створена в XIX столітті й проіснувала до кінця XX століття. Перемога Дональда Трампа, який не є типовим республіканцем, в США і Еммануеля Макрона, який взагалі не представляє жодну традиційну партію, у Франції – це тільки перші ластівки прийдешніх змін. Банкрутство соціалістичної ідеї і концепції welfare state стало особливо очевидним після провалу соціалістів у Франції і кризи лейбористів в Сполученому Королівстві. З іншого боку, електоральна база традиційних консерваторів, які підтримують Brexit або протекціоністські ідеї Трампа, теж обмежена. Не представлена в традиційному політичному спектрі група людей, які, з одного боку, орієнтуються на глобалізм, відкритість кордонів і вільну торгівлю, а з іншого – є противниками надмірного державного регулювання, соціалізму і welfare state. Цій групі, на мій погляд, можуть бути близькі ідеї лібертаріанства, і вона в подальшому може вплинути на формування політичного ландшафту. (далі…)

 

 

No matter what new American president will do, the world has changed by the mere fact of his election.
Trends in Europe to support isolationist right forces are similar. Dutch Referendum on Ukraine, Brexit. Marin Le Pen in French ratings with is at 25-30%. Regardless of who will become French President, with one third of right populist supporters in a number of European countries, political in Europe discourse has changed.
Globalism, which looked like an irreversible and comprehensive development questioned.
European peoples do not want any supra-national constructs. UN inefficiency is one more proof for it.
Nation state concept is not only dead as it was fashionable to think since 90-ies, but it is back in a big way. This is very simple idea. And there is basically nothing wrong with it. (далі…)

 

Політичний 2016 рік розпочався з кампанії за звільнення А.Яценюка з посади прем’єра. Завершився віджимом на взаємно вигідних умовах Приватбанку у В.Коломойського. Між цими вікопомними подіями відбулося призначення близького до П.Порошенка Ю.Луценка на посаду Генпрокурора. (Злет і падіння Н.Савченко – у дужках). «Власть сильна, как никогда» – копірайт Гітлера-1945, Медведчука, Януковича, Путіна.

Відносна стабілізація постреволюційної країни – бажаний для усіх результат. Бо постійні пертурбації до добра не доведуть. Особливо – таку економічно слабку та політично неоднорідну країну, як наша. Проте порівняно з викликами, перед якими стоїть країна, важлива якість, у якій застиг стабілізець. Якість ця – трохи підмарафечена домайданна олігархічна система. (далі…)

Росія звинувачує Надю Савченко, що вона як навідник спрямувала вогонь артилерії на російських журналістів. Вона не робила цього. Та й не могла навіть називатися навідником. (далі…)

Люди скуповують бронежилети. Такий товар тепер у дефіциті

Пишу цей текст після коментарів до недавньої публікації у німецькій газеті Die Zeit та в інших західних медіа. Коментатори у них дивуються, чому люди повстають проти леґітимного Президента. І чому люди повстають тепер замість чекати на вибори у 2015 році.

Отже, кілька слів про ситуацію в моїй країні. (далі…)

Україна переживає один із найскладніших періодів з часів своєї незалежності – вирішується доля нашого народу і його майбутнє!

Після успішної оборони Майдану від Беркуту в ніч на 11 грудня та політична ініціатива перейшла на сторону народу. Проте з того часу майже нічого нового не відбулося. Ми знову можемо опинитися у ситуації тих, хто наздоганяє, після такого ж успішного протистояння спецпризначенцям 11 січня.

Нам необхідно почати застосовувати нашу владу! Ми маємо право знати, що від нашого імені підписує влада. Ми маємо право відстоювати наші законні права! Ми маємо право вимагати від влади здійснення волі народу! (далі…)