Posts belonging to Category Євроінтеграція



Відкритий лист Степану Кубіву та Арсенію Яценюку

 

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

Пане Степане, пане Арсенію,
Вам пише Ваш роботодавець. Як громадянин України, я взяв Вас на роботу як найманих менеджерів держави та делегував вам частину тієї влади, що її має народ. Як платник податків, я сплачую за Вашу працю, за Ваші офіси, за Ваші автомобілі, відрядження, прийоми, тощо. Тому я маю повне право вимагати, щоб мої інтереси, як і інтереси інших громадян України, Ви ставили понад інтереси держави, інтереси окремих державних інститутів та власні особисті інтереси. Можливо, колишні посадовці вважали себе царями, але Ви повинні пам’ятати, що Ви не царі, а лише обслуговуючий персонал для громадян. (далі…)

Маєш право!

ВОЛОДИМИР КУХАР, "Українська альтернатива"

Україна переживає один із найскладніших періодів з часів своєї незалежності – вирішується доля нашого народу і його майбутнє!

Після успішної оборони Майдану від Беркуту в ніч на 11 грудня та політична ініціатива перейшла на сторону народу. Проте з того часу майже нічого нового не відбулося. Ми знову можемо опинитися у ситуації тих, хто наздоганяє, після такого ж успішного протистояння спецпризначенцям 11 січня.

Чому? Відповідь проста – влада намагається показати нам, що їй байдуже, що відбувається.

За місяць Майдану активні громадяни нагадали суспільству 5 статтю Конституції – єдиним джерелом влади в Україні є народ. 

Нам необхідно почати застосовувати нашу владу! Ми маємо право знати, що від нашого імені підписує влада. Ми маємо право відстоювати наші законні права! Ми маємо право вимагати від влади здійснення волі народу! (далі…)

Європейська Україна: прогрес по колу

ВОЛОДИМИР КУХАР, "Українська альтернатива"

У 2008 році помаранчева влада провалила приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО. У 2013 біло-синя – підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Я до останнього сподівався, що Угоду про асоціацію підпишуть. Попри нехіть української влади та їхню неорганічність в контексті Європи . Попри слабкість нашої економіки. Попри неготовність країни в цілому. Про європейські цінності ми тільки починаємо говорити, а коли почнемо жити по них – не відомо. Попри наявні застереження щодо ЄС.
 Зрештою, це ж не членство ще.
Для нас це дійсно цивілізаційний вибір. І щоб не говорили про торги за гроші, це суто політичне питання – інтегруватися на Захід чи на Схід.
Ми таки тут, у географічному центрі Європи.
«Чоловічий» аргумент ніби гарантував, що Янукович хоча б на зло Путіну «проявить характер» і вчинить по-своєму. От і де характер?

Україна – це Європа

Поляки та балтійські країни – чи не єдині у Європі, хто серйозно сприймає тезу про те, що без України відродження російської імперії неможливе. Але підтримки поляків мало.
Колишній президент В.Ющенко по-своєму правий. Не треба чекати реформ і ставити вимоги – Україну можна взяти до ЄС лиш такою, якою вона є. Але хто у Європі готовий її ось так взяти? (далі…)

Державне управління: З голови на ноги

Полковник насильно пожал Чичикову руку, прижал ее к сердцу и поблагодарил за то, что он дал ему случай увидеть ход делопроизвоства. Что передрягу и гонку (исполнителям) нужно дать необходимо, потому что способно все задремать и пружины управления заржавеют и ослабеют. Что вследствие этого события пришла ему счастливая мысль – устроить новую комиссию, которая будет называться комиссией наблюдения за комиссиею построения, так что тогда никто не осмелится украсть.

Н.В.Гоголь. Мертвые души, Часть вторая.

Гоголь писав це з наміром критикувати запозичення з іноземних країн в управлінні. Зосереджений на духовному житті далекий від справ практики управління письменник навряд чи підозрював, наскільки точно він відобразив суть держуправління у Російській імперії, а далі – у Радянському Союзі і теперішніх пострадянських країнах.

За Брежнєва ходив анекдот про те, що для того, аби завалити роботу над проблемою, треба створити комісію для вирішення цієї проблеми. Проте вожді щиро вірили у всесильність комісій і безкінечно плодили їх. Недарма систему називали адміністративно-командною. Неефективний менеджмент ту країну поховав.

Подібне відбувається з адміністративними реформами часів Незалежності. Адмінреформа Л.Кучми містила спробу створення професійної держслужби і відокремлення політичних посад від роботи кадрових службовців. Але вона, як і адмінреформа В.Януковича, звелася до перетасування органів виконавчої влади, заміни табличок і, зрештою, зміцнення особистого впливу глав держави на управління та ресурси. Вислів керівника Адміністрації Президента Кучми В.Литвина про те, що нема іншої політики, окрім політики кадрової, став вищим вираженням підбору людей на державну службу на основі особистої відданості.

Примітно, що далі змін у власне адмініструванні згадані спроби не йшли. І за помаранчевого президента В.Ющенка проводили форуми «Влада і бізнес – партнери» з залами, на половину заповненими чиновниками. Думка провести форум «Бізнес і влада – партнери» чиновництвом не сприймалася: що там бізнес, спершу держава!

Жоден з президентів та урядів країни не намагався змінити суть державного управління і державної служби, яка залишалася незмінною від Гоголя-Брежнєва і до Кучми-Януковича.

Держава залишалася марксовим апаратом насильства, який нависає десь згори, домінує і забезпечує панування верхівки.

Тим гірше, чиновники привчили багатьох до думки, що найкоротший шлях до багатства – посада у держапараті як засіб особистого збагачення. Цю схему швидко «розкусили» і великі політичних гравці, які для здобування фінансових ресурсів під політпроекти садять на бюджетні фінансові потоки «своїх» людей – від державних компаній з управлінням енергоресурсами до місцевих інспекцій з безпеки праці, санепідемстанцій та зеленбуду.

(далі…)

“Не хлібом єдиним” (м.Запоріжжя)

Програма записана у березні 2011 р.
Журналіст – ЛАРИСА МАЛА

Російський фактор євроінтеграції України

ПАВЛО КОСТ        “Українська альтернатива”, кандидат гуманітарних наук

 

Джерело: http://www.day.kiev.ua/229001

Історія європейського курсу України дає підстави говорити про те, що його успіх залежить переважно від трьох факторів: внутрішніх перетворень над Дніпром, здатності ЄС до «відкриття» на Україну та від російського чинника. Перші роки незалежності були прикладом, коли останній із них унеможливлював прогрес на шляху Києва до Брюсселя. Скандальні заяви щодо України з боку низки провідних політиків ЄС, які піддавали під сумнів незалежність України від Росії, свідчили про велике значення російського фактора. Після підписання українсько-російських угод 1997 року він поступово втрачав значення, а з 2004 року цей процес набрав обертів. Традиційно проросійське налаштування Берліна чи Парижа перестало мати критичний вплив на єврошанси Києва. Загалом дедалі очевиднішим є те, що вирішального значення набирає фактор реформ в Україні, а два інших відіграють хоч і важливу, але лише додаткову роль.

Існують щонайменше три сфери, в яких вплив російського чинника є суттєвим. Першою є газовий сектор, де залежність Києва загальновідома. Але навіть у цьому разі проведенння з боку України комплексу заходів могло б суттєво її мінімізувати. Імплементація ІІ і ІІІ енергетичного пакетів ЄС, обмеження споживання сировини, диверсифікація джерел постачання газу — все це напрямки роботи, реалізації яких за наявності політичної волі Москва протидіяти не зможе.

(далі…)

Україноцентризм

ВОЛОДИМИР КУХАР, лідер “Української альтернативи”

Текст оприлюднено на сайті Українська правда: http://www.pravda.com.ua/columns/2012/04/28/6963587/

Хав’єр Солана висловив сумнів щодо того, що Україна стане членом Європейського Союзу.  Те саме трохи раніше сказав Леонід Кучма. Той самий президент Кучма, який у 1998 році підписав указ про Стратегію інтеграції України до ЄС. Відповідно до неї передумови для вступу до ЄС мали бути створені до кінця 2007 року.

Шлях України до ЄС буде непростим і тривалим. Цей шлях залежить від теперішньої політики і долі політичних в’язнів в Україні лише на рівні короткотермінових перспектив, тактики. Як стратегія він залежить від багатьох чинників, які практично усі зараз складаються не на користь України.

Європейський Союз сам переживає непрості часи. Конституційний розвиток спільноти після Лісабонської угоди загальмувався. Нічого дивного, адже після неї залишається хіба що рівень понаднаціонального (supranational) утворення, новітнього СРСР, яке поглинає національні суверенітети. У самому ЄС для сприйняття цього нема підготовленої більшості. Особисто я проти участі України у будь-яких понаднаціональних структурах.

(далі…)

Європейський суд з прав людини. Справа Ю.Іванова

ГАЛИНА СЕНИК «Українська альтернатива», експерт з прав людини (м.Львів) 

Громадяни країн, де функціонування судової системи слабке, а виконання рішень суду  проблематичне, часто намагаються знайти справедливість у міжнародних інституціях. Одна з найбільш дієвих таких інституцій –  Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Українці, так само, як і представники інших країн-учасниць  Європейської конвенції з прав людини,  дедалі більше звертаються до ЄСПЛ, що призводить до постійного зростання кількості заяв, які підлягають розгляду судом. Аби пришвидшити розгляд, ЄСПЛ з 2004 року запровадив  систему пілотних справ. Тобто, якщо до ЄСПЛ надходять подібні справи, суд вибирає і розглядає одну з них, яка отримує статус «пілотної». Виконання ухвалених за нею рішень має сприяти розв’язанню загалом проблеми, що стала причиною великої кількості заяв з певної країни. За принципом пілотної розглядаються й усі інші аналогічні справи.

(далі…)

Реформа стратегічного управління в Польщі (2009-2012)

ІРИНА КРАВЧУК “Українська альтернатива”, докторант Національної академії державного управління (м.Київ)

Під час навчального візиту (за підтримки стипендії LGI, OSI Budapest) до Польщі у лютому 2011 року з метою вивчення системи оцінювання державної політики та програм я була вражена реформою стратегічного управління, яка життєво необхідна для спрямування розвитку держави в необхідному руслі. Тоді я все детально занотувала, щоб поділитися думками із колегами в Україні. Дана стаття про реформу стратегічного управління в Польщі базується на матеріалах «Польща 2030. Виклики розвитку» (Poland 2030 Report: http://www.poland2030.pl/), інтерв’ю під час навчального візиту та особистому аналізі.

Реформи починаються із бачення напряму розвитку країни, що базується на розумінні існуючої ситуації, визначенні ключових проблем та факторів розвитку. На мою думку система  стратегічного управління є механізмом, який допомагає трансформувати «бачення» у конкретні «стратегії» та «програми», забезпечити їх виконання через бюджет.

(далі…)

Янукович і краказябри

ВОЛОДИМИР КУХАР, лідер "Української альтернативи" (м.Київ)

Публікація вперше розміщена на блозі

Електронні листи моєму товаришу надходять як краказябри. Щось тут не те.

Я не вважаю Віктора Януковича вселенським злом. Відновлення керованості у виконавчій владі, доведеної до непритомності олігархічною охлократією В.Ющенка та олігархічною плутократією Ю.Тимошенко – це позитив. Відхід від прогресуючого популізму та нервозних кампаній часів  прем’єрств Тимошенко – рух у вірному напрямі. А головне, “грає” він так, як дозволяємо йому ми.
Припускаю, Янукович має свій “кодекс честі” і наміри відбутися як успішний державний діяч. Правда, розуміння успіху у людини, запнутої на останній гудзик і у костюмах, в яких рукави по-радянському наглухо закривають рукави сорочки, специфічне.
Виходять краказябри.
З обіцянки забезпечити високий рівень соціальних стандартів виходить рішення Конституційного суду, яким урядовцям дозовлено вирішувати, здійснювати чи ні соціальні виплати. (далі…)