МИХАЙЛО САВЧИН "Українська альтернатива" кандидат юридичних наук, доцент (м. Рівне)

Конституційний суд, як завжди, під кінець року, так собі, 26 децембра знову прийняв нове рішення.

Раніше з питань прав на соціальний захист він стояв на правовій позиції, що зменшення асигнувань з державного бюджету можуть здійснюватися лише у формі закону про внесення змін до державного бюджету.
Тепер КС, посилаючись на принцип пропорційності як компонент верховенства права, визнав правомірним втручання уряду у здійснення соціальних виплат.
При цьому також КС у риториці, характерній для радянської традиції права, зазначив, що механізм “правового регулювання” права на соціальний захист також включає прерогативи уряду щодо здійснення соціальної політики.
Таким чином, КС прийняв необгрунтоване рішення, бо не дав відповіді на такі питання:
1) чи є правомірним зменшення розміру соціальних виплат не шляхом внесення змін до Закону про державний бюджет, а шляхом прийняття інших законів або, тим паче, постанов уряду;
2) як це сумісно із статтею 64 Конституції, яка визначає, що права людини можуть бути обмежені лише на підставі Конституції законів;
3) як це повязано із конституційною вимогою, “соціальний захист… передбачений законом” (частина перша статті 46), який не може бути “нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом” (частина третя цієї ж статті);
4) як конституційні положення “права і свободи людини…, гарантії цих прав і свобод; основні обовязки” (п. 1 частини першої статті 92) співвідносяться із повноваженнями уряду щодо “забезпечення політики у сфері соціального захисту” (п. 3 статті 116);
5) як це тлумачити з точки зору конституційних положень, згідно з якими “при… внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод” (частина третя статті 22)?
КС правий лише щодо застосування принципу пропорційності при вирішенні питань стосовно зниження рівня соціальних гарантій, оскільки в 1990-ті роки більшість конституційних постсоціалістичних країн і країн Балтії визнавали правомірним скорочення соціальних виплат, але на основі формального закону, який приймається у порядку парламентської процедури, а не довільних дій уряду.
Це рішення КС стає в один ряд із його сумнозвісними рішеннями, прийнятими у період 24 – 26 грудня різних років, зокрема, про те, що правило щодо зворотної сили законів не поширюється на юридичних осіб, і про можливість Кучми балотуватися на третій президентський термін.

Михайло Савчин, «Українська альтернатива»