Розмова про грузинські реформи за кавою (м. Київ)
Автор відеоверсії – ВІКТОР КОПИЛЕЦЬ
Українська альтернативагромадська організація |
Автор відеоверсії – ВІКТОР КОПИЛЕЦЬ
«Спочатку було слово…»
Євангеліє від Іоанна
Обговорення грузинських реформ та перспективи запровадження змін в Україні в шести українських містах пройшли успішно Байдужих серед присутніх, схоже, не залишилося. З деякими моментами цих бесід можна ознайомитися за матеріалами, розміщеними нижче. Детальніші підсумки акції чекайте найближчим часом!
Івано-Франківськ.
Частина 1 –
Частина 2 –
Джерело: http://www.frankivsktv.if.ua
Львів:
Одеса:
Володимир Кухар,
ГО «Українська альтернатива»
Травень, 2012.
Одеса – Івано-Франківськ – Львів – Тернопіль – Харків
Єдина стратегія реформ – правильне розуміння економічної свободи
Друзі, дякую, що ви тут!
Вже сам цей факт показує, що наші інтереси близькі і нам буде про що поговорити.
Чому я зацікавився темою грузинських реформ? Мені довелося попрацювати у сфері державного управління і побачити зсередини, як ідуть, а точніше – чому не йдуть українські реформи. У 1990-х роках я працював у Національному агентстві України з реконструкції та розвитку. Це був цікавий час, перша каденція Леоніда Кучми. Новий тоді президент намагався робити нове, прогресивне, а Нацагентство займалося питаннями залучення інвестицій, роботою зі Світовим банком та МВФ, міжнародною технічною допомогою, кредитами під гарантії уряду, а з 1998 року – євроінтеграцією. Тоді Л.Кучма підписав Указ про стратегію євроінтеграції, і відповідно до неї в Україні уже в 2007 році мали бути створеними передумови для вступу до ЄС. Ця історія зі стратегією євроінтеграції якнайкраще ілюструє, що ми планували і де ми є.
У справі залучення іноземних інвестицій довелося поїздити за досвідом – Британія, Канада. Ми шукали підходи, планували, а тим часом інвестиції не йшли достатніми темпами. І коли я побачив графік надходження інвестицій до Грузії у книжці Лариси Буракової «Почему у Грузии получилось», це мене вразило. Після Революції троянд наприкінці 2003 року вже з 2006 року ми бачимо там різкий підйом притоку інвестицій, який тримався і у 2007 році. І лише російське вторгнення та криза 2008 року збили цю проривну хвилю, проте тенденція вражаюча і зараз вона відновлюється.
Відповідальність доведеться взяти – і внизу, і нагорі.
Моя хата скраю – нічого не знаю.
Моя хата скраю – першим ворога стрічаю.
Роздумами навколо української народної приказки викладач Українського католицького університету і голова депутатської комісії з питань освіти та науки Львівської облради Юрій Підлісний задав лінію для обговорення учасникам круглого столу у Тернополі.
Круглий стіл стосувався ставлення християн до новітніх викликів. Церква дедалі активніше звертається до тем на пограниччі духовного, суспільного і політичного. Вперше це відбулося, як зазначив керівник департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ о.Олекса Петрів, у часи, коли українцям довелося мати справу з тривалими і масовими невиплатами зарплат.
Уряди кінця 90-х і часів президентства В.Януковича подібні малою чутливістю до проблем людей. Як виявилося незабаром після відставки уряду В.Пустовойтенка, при наведенні елементарного порядку ці проблеми швидко вирішуються.
Скраю як індульгенція, як квиток на внутрішню еміграцію чи скраю як крок на передову? Питання залишається.
Днями Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію “Функціонування демократичних інституцій в Україні”. У ній ПАРЄ закликала звільнити членів колишнього уряду, дати їм можливість лікування, а також пригрозила санкціями в разі невиконання її вимог. Міністерство закордонних справ України, у відповідь, називає резолюцію збалансованою оцінкою ситуації в країні. “Ухвалена резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи стала перемогою збалансованих оцінок і здорового глузду над черговими спробами перенести внутрішньополітичну боротьбу на європейський майданчик”, – заявили в прес-службі МЗС. “Критичні зауваження, що містяться в резолюції, в цілому спрямовані на заохочення України до проведення правових та політичних реформ”, – уточнили у відомстві.
Українська влада нагадує двійочника, якому вчителька вкотре нагадує про негідну поведінку та невиконане домашнє завдання, а він у свою чергу вкотре обіцяє «на завтра все зробити». Найгірше те, що і вчитель, і поганий учень знають, що ситуація не зміниться. Жаліючи невдаху, педагог не хоче викликати батька – «яблуко від яблуньки не далеко падає», та й ремінь не є дієвим для такого «складного випадку». (далі…)
В Україні відбулася реформа судоустрою. Однак, чи призвела вона до покращення функціонування судів і більш ефективного доступу до суду?
Хотілося би вірити, але підстав для цього немає. Зокрема, на сьогодні в загальних судах побутує практика несвоєчасного повідомлення (або взагалі неповідомлення) учасників процесу про судові засідання (наприклад, через відсутність поштових конвертів), відмов у прийнятті позовних заяв без надання поштових марок, не в усіх судах працює інформаційна служба. А отримання рішення перетворилося у багатьох судах на “ходіння Дантовими колами”. Незважаючи на те, що чинним законодавством прямо передбачено спрямування коштів від оплати інформаційно-технічного збору в т.ч. й на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ, наразі саме ця частина «видатків правосуддя» найбільше «страждає» від недофінансування. (далі…)
Прийшовши у 2005 році на посаду міністра внутрішніх справ, Юрій Луценко розпочав кампанію з декриміналізації та деполітизації міліції. Для декриміналізації МВС звільнили все колишнє керівництво міністерства, а також – 127 начальників обласних управлінь та їхніх заступників. Крім цього, за 100 днів роботи відомства відділ внутрішньої безпеки порушив 253 кримінальні справи проти співробітників міліції, при цьому 37% таких справ – проти керівного складу. Ю.Луценко зазначав, що за той час вдалося на 75-80% підвищити зарплати середній ланці міліціонерів. Міністр також повідомив – за згаданий період порушили 19 тис. справ і у галузі економіки, зокрема, 1700 – у сфері приватизації, 1900 – у паливно-енергетичному комплексі й 2,5 тис. – в агропромисловому. (далі…)
«Україна, то наче великий віз, наповнений усім досхочу, але маємо одну велику ваду – колеса цього воза тягнуть у різні сторони» (Цитата з фільму «Дорога на Січ»).
Так вже склалося, що найсильніші та найслабші риси управління та влади, а також діапазон можливостей помітніші не у великих містах, а за кількадесят кілометрів від них. Мегаполіси часто замилюють наші очі та мозок яскравою рекламою, комфортом і безперервним споживанням. Тож після навчання у київському університеті, випробовувати здобуті знання найкраще мені було, як не дивно, поза межами столиці. На прикладі мого рідного Бердичева можна переконатися, що у провінційних містах все виглядає сумніше, але й реалістичніше водночас. Тут одразу бачиш проблему й одразу починаєш шукати шляхи до її розв’язання. (далі…)
У мене складається враження, що напередодні Саміту Україна-ЄС 19 грудня події розгортаються у чотирьох паралельних реальностях європейської інтеграції, в яких працюють свої закони:
1) «Політичні ігри» навколо парафування угоди про асоціацію. В. Янукович хоче завершити переговори з ЄС про угоду до кінця 2011 року (http://eu.prostir.ua/news/251119.html) , бо Україна чекає на позитивне рішення Євросоюзу щодо Угоди про асоціацію (http://www.president.gov.ua/news/22315.html ). А регіонал Леонід Кожара вважає, що документ не буде парафований ( http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/15/6841648/ ). Сьогодні на конференції Фонду ім. Фрідріха Еберта «Європейська інтеграція України в 2011 році: підбиття підсумків та визначення подальших цілей» він також висловив думку, що, коли немає перспективи членства, то може нам не всі стандарти європейської спільноти підходять. (далі…)
Ну, що ж, в інформаційних агенціях багато чого цікавого проходить, але саме в цій ситуації, дивним видалось те, що найменше двоє з трьох фігурантів дійства – розумні, шановані в своїй царині люди, яким не личило б валити в купу «коней та людей», та стверджувати на догоду чи то владі, чи то певному прошарку аудиторії, помішаному на конспірологічних теоріях, про те, що «Чемпіонат Європи по футболу – одна з найпрестижніших спортивних подій в світі. (далі…)