Президент Зеленський: між Кучмою та Януковичем

ВОЛОДИМИР КУХАР, "Українська Альтернатива"

ВОЛОДИМИР КУХАР,
“Українська Альтернатива”

На початку своєї політичної кар’єри Леонід Кучма заявив: “Скажіть мені, яку країну треба побудувати, і я її побудую”.
Очевидно, Володимир Зеленський теж не уявляв, що буде будувати на посаді президента Читати далі »

Заява ГО “Українська альтернатива” з приводу виборів

logo_ua_2Головним завданням на сьогодні для української політичної нації є збереження суверенітету держави та територіальної цілісності. Короткотермінові інтереси не повинні визначати наші дії, особливо зважаючи на те, що ми віримо у майбутнє нашої країни.
Україна була, є і буде. Читати далі »

Записки лібертаріанця. Законодавча влада (продовження)

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

Тепер перейдемо до інших аспектів функціонування законодавчої влади – порядку її формування, особливостей прийняття рішень (тобто законотворчості), порушень і відповідальності членів законодавчого органу.

Говорячи про порядок формування законодавчого органу, можна виділити такі питання: (1) хто має право обирати; (2) хто має право бути обраним; (3) якою має бути система виборів; (4) на який термін і яку частину депутатів слід обирати. Залишаю за дужками питання структури органу і того, кого представляє яка з палат – Україна є унітарною державою, тому цілком достатньо однієї палати, члени якої представляють громадян. Також, не будемо поки що розглядати питання виборчого права – про плюси і мінуси загального рівного виборчого права слід поговорити окремо. Читати далі »

Записки лібертаріанця. Законодавча влада

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

Законодавча влада у державі, звісно, має належати народові в особі його представників, тобто представницькому органові влади. Цікаво, як це сформульовано у Конституції США: «All legislative Powers herein granted shall be vested in a Congress of the United States». Тут вживається дієслово «to vest», яке означає «наділяти повноваженнями», і це дуже суттєво. Цим підкреслюється те, що не «Конгрес має законодавчу владу» чи «Конгресові належить законодавча влада», а вказується, що є хтось (це, звісно, і є народ, суверен), хто наділив Конгрес владою. У цьому аспекті законодавча влада у державі принципово не відрізняється від представницького органу ОСББ чи акціонерного товариства. Вони так само не мають влади самі по собі, але співвласники будинку або акціонери наділяють їх повноваженням у визначених межах, а всі інші повноваження вищевказані особи залишають собі. Читати далі »

Записки лібертаріанця. Питання громадянства

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

У попередніх записках цілком однозначно була висловлена думка щодо того, що громадяни первинні, а держава – вторинна. У той же час, у низці держав питання громадянства регулюються на рівні законодавства, а у деяких надання або позбавлення громадянства навіть здійснюється органами виконавчої влади. Використовуючи метод аналогії, це якби рада директорів або топ-менеджмент корпорації надавали або позбавляли акціонерів права власності на їхні акції, а правління ОСББ – права власності мешканців на належні їм квартири. Читати далі »

Пенсійна реформа: як демонтувати солідарну систему

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

Для підтримки пенсійних зобов’язань солідарної системи її слід капіталізувати на 240-260 млрд дол. В Україні цих коштів нема, тому у нас мало часу для демонтажу солідарної системи і формування індивідуальних пенсійних накопичень. Читати далі »

Записки лібертаріанця. Білль про права

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

Білль про права з’явився в Конституції США не відразу, і це може викликати здивування – чому батьки-засновники найбільш демократичної держави того часу не заклали подібні статті в документ одразу, тоді як аналоги (Велика хартія вольностей) на той момент вже були відомі? Чому, врешті-решт, набір поправок під такою назвою був все ж прийнятий? І в чому, на мій погляд, багато сучасних людей помиляються, кажучи про громадянські права.
Читати далі »

Запрошуємо до обговорення та дискусії!

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

Пропонуємо вашій увазі Проект Конституції України, розроблений членом ГО Українська Альтернатива Валентином Хохловим. Запрошуємо до широкого обговорення цього матеріалу.
Читати далі »

Записки лібертаріанця. Аналогії

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

№ 2 – Аналогії

Питання будівництва держави і написання Конституції навряд привертають увагу громадян на щоденній основі, тому можуть здатися читачам більш складними і абстрактними, ніж вони є насправді. Тому, перш ніж рухатися далі, пропоную розглянути дві аналогії, які можуть бути ближчими і доступнішими для розуміння – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) і акціонерне товариство (корпорацію). Читати далі »

Записки лібертаріанця. Про конституційну реформу

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, “Українська альтернатива”

№1 – Навіщо потрібна конституційна реформа

У 1780-х роках в США три батьки-засновники – Гамільтон, Медісон і Джей – опублікували цикл статей під загальною назвою “Записки федераліста”, на основі яких була написана Конституція США. Цим циклом статей я хотів би почати громадську дискусію, підсумком якої має стати не просто конституційна реформа в нашій країні, але кардинальне переосмислення ролі громадянина, суспільства і держави. Проблема ця актуальна не тільки для України, а й для багатьох інших пострадянських країн.

Однією з причин написання цього циклу є криза традиційної політичної моделі, яка була створена в XIX столітті й проіснувала до кінця XX століття. Перемога Дональда Трампа, який не є типовим республіканцем, в США і Еммануеля Макрона, який взагалі не представляє жодну традиційну партію, у Франції – це тільки перші ластівки прийдешніх змін. Банкрутство соціалістичної ідеї і концепції welfare state стало особливо очевидним після провалу соціалістів у Франції і кризи лейбористів в Сполученому Королівстві. З іншого боку, електоральна база традиційних консерваторів, які підтримують Brexit або протекціоністські ідеї Трампа, теж обмежена. Не представлена в традиційному політичному спектрі група людей, які, з одного боку, орієнтуються на глобалізм, відкритість кордонів і вільну торгівлю, а з іншого – є противниками надмірного державного регулювання, соціалізму і welfare state. Цій групі, на мій погляд, можуть бути близькі ідеї лібертаріанства, і вона в подальшому може вплинути на формування політичного ландшафту. Читати далі »