Троїста зрада: Амністія

 

вк_7дКоли в одному зі своїх інтерв’ю Віктор Медведчук заявив, що виконавці не підпадуть під амністію, а організатори будуть амністовані, якось одразу не повірилося. Де ж логіка? Виконавці, люди, які виступили спусковими гачками, отримають своє, а ті, хто тими гачками маніпулював – ні? З точки зору тверезого глузду якраз організатори антидержавних акцій мали б понести відповідальність. Хоча б для того, щоб запанувала справедливість і щоб на майбутнє не було спокус пробувати розвалювати країну.
Але ж ні, Медведчук чітко все розписав: ті, хто підуть по статті «терористичний акт», амністовані не будуть, зате організатори і призвідці по статті «створення терористичної групи чи терористичної організації» – Захарченко, Плотницький та інші, підпадають під амністію, прописану ще восени 2014 року  (далі…)

Старший лейтенант В.Кухар: Це наша земля, а не міфічна “Новоросія”

 

Ajdar_river_Rajgorodka_september-2014_V-Kukhar

Ще якийсь рік тому основним заняттям Володимира Кухаря було вивчення і популяризація світового досвіду реформ, політична аналітика. Майдан став першим випробуванням його здатності перевіряти теорію практикою. Володимир був на Майдані в усі революційні драматичні дні, аж до останнього – 20-го лютого. Тому війна, яка спалахнула на Сході України, не залишала йому вибору – він пішов до лав Збройних Сил, не міг залишатися осторонь справи захисту незалежності і суверенітету Батьківщини. Нині Володимир Кухар служить заступником командира роти 12 батальйону територіальної оборони «Київ». Після бойових дій на Луганщині разом з своїми бойовими побратимами знаходиться на переформатуванні. Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з В. Кухарем. (далі…)

Український Схід: Разом у ковчегу

ВОЛОДИМИР КУХАР «Українська альтернатива»

Через півтора року після своєї скандальної заяви в інтерв’ю УНІАН про те, що було б незле Донбас і Крим «відпустити», знайшовся візаві для письменника Юрія Андруховича. Народний депутат від Партії регіонів Юрій Болдирєв заявив про те, що було б незле відокремити Галичину. «Встретились два одиночества».

Вже вдруге я їхав на Схід у справах Української альтернативи – знайомитися з однодумцями наживо, знаходити нових. Їхати на український Схід було цікаво – особливо після першої поїздки влітку. Тоді, у п’ятницю ввечері, після TGIF по-Краматорськи, відкрив для себе, що значна частина людей між собою на автобусній зупинці розмовляють між собою українською, чи то пак суржиком. Це на додачу до найпершої картини знайомства з Донбасом, коли навесні дідусь орав поле конякою в плузі, поганяючи її українською, на повороті до Святогірської лаври. Ті бабусі, які висловлювалися російською, крили нею на чому світ стоїть теперішнього гаранта – їхнього делегата у владі, який виявився «як всі вони».

Мова – важливе питання, але це ще не все. Так розсипаються стереотипи.

Донеччина – це 10% населення країни і 20% її промислового виробництва. Донецька область дає найвищий валовий регіональний продукт у країні, але й споживає щорічно найбільше дотацій вирівнювання на бюджет області і по десятку мільярдів гривень дотацій на вугільну галузь. З Донецької області мільярди доларів вивозяться в офшорну зону на Кіпрі, тоді коли у депресивних містечках на зразок Сніжного народжуваність удвічі нижча за середню по країні, а смертність у півтора рази вища.

Харків, який подарував самому собі Г.Кернеса, і Донецьк, який розщедрився для України на В.Януковича, демонструють підкреслену обивательську аполітичність. Донецьк чи не  на кожному кроці виказує зачарування футбольним клубом «Шахтар». «Шахтар» – становий хребет місцевої ідентичності – пронизує Донбас від Костянтинівки до Луганська.

На Донбасі всюди багато синього з жовтим і просто синього. Останнє, видно, хороший тон, колір влади, кумач сьогодні. Луганськ у цьому сенсі неперевершений. Напевне, й святкова ілюмінація там витримана у цьому тоні. І лише Єнакієве на в’їзді в місто виділяється червоним – чи то кумачевим, чи то монаршим. (далі…)

Соборна Україна проти Паніки хвилини

Знову пішли заклики від Юрія Андруховича до розділу України – у новій публікації на УНІАН. Після того як інформацію про інтерв’ю відомого письменника подав ще один популярний інтернет-ресурс, джин пішов гуляти Україною.

Внизу подаю місця, з якими я не згоден, з яких хочеться розсміятися іронічно чи навіть гомерично.

Про виїжджати з України – це вже навіть не смішно. Що мають думати українці за кордоном, яким думка про Батьківщину дорога, коли ті, у кого ноги в теплі в Україні починають нарікати і навіть нити? (далі…)