ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

Пане Степане, пане Арсенію,
Вам пише Ваш роботодавець. Як громадянин України, я взяв Вас на роботу як найманих менеджерів держави та делегував вам частину тієї влади, що її має народ. Як платник податків, я сплачую за Вашу працю, за Ваші офіси, за Ваші автомобілі, відрядження, прийоми, тощо. Тому я маю повне право вимагати, щоб мої інтереси, як і інтереси інших громадян України, Ви ставили понад інтереси держави, інтереси окремих державних інститутів та власні особисті інтереси. Можливо, колишні посадовці вважали себе царями, але Ви повинні пам’ятати, що Ви не царі, а лише обслуговуючий персонал для громадян.
Пане Степане, я звертався до Вас із приватним листом, але не отримав на нього відповіді. Якщо Ви є публічним службовцем, тобто працюєте на мене та отримуєте мої гроші, то повинні діяти відповідно до моїх інтересів та звітувати перед мною про свою роботу. Якщо Вам це не подобається, Ви можете піти у приватний сектор, тоді Ви не будете підзвітні мені та іншим громадянам (публічному роботодавцеві), а лише власникам відповідного бізнесу (приватному роботодавцеві).
Тепер власне ті питання, які я до Вас, панове, маю. Вони у першу чергу адресовані до пана Степана, хоча питання валютного контролю також стосуються компетенції уряду, тому адресую листа також і пану Арсенію:
1. Коли Ви припините ганебну практику встановлення “офіційного” курсу і визнаєте, що обмінний курс визначається не НБУ, а попитом та пропозицією на ринку (наприклад, за результатами торгів на ММВБ, коли до них мають вільний та необмежений доступ усі учасники ринку)?
2. Коли Ви скасуєте валютний контроль? Закордонні партнери дивляться на нас як на дикунів, коли я розповідаю, як банки контролюють надходження виручки чи платежі за кордон. Бізнес в Україні, як і у будь-який цивілізованій країні світу, має вільно розпоряджатись власною виручкою та витрачати свої кошти так, як йому потрібно, не питаючи дозволу в банків чи держави. Усі платежі у будь-яких валютах з/на будь-які рахунки мають бути вільними та дозволеними, звісно можуть існувати загальноприйняті у світі засоби контролю за відмиванням коштів (anti-money laundering).
3. Коли Ви скасуєте заборону українцям відкривати рахунки у закордонних банках та брокерських фірмах? Так, формально це не заборонено, але кожна операція вимагає окремої валютної ліцензії, що фактично унеможливлює ці операції. Наприклад, я хочу купувати акції Apple, Exxon чи Coca-Cola. Або я довіряю HSBC більше, ніж Кредобанку. Я маю право розпоряджатися заробленими коштами так, як я забажаю.
4. Коли Ви скасуєте обмеження та ганебну вимогу пред’являти паспорт при обміні валюти? Валюта – такий самий товар, як інші активи. Якщо я заробив гроші, я можу ними вільно розпоряджатися. Можу купити іноземну валюту, можу купити акції або облігації, можу купити цінні метали, можу придбати нерухомість або рухоме майно. Якщо я не публічний службовець, то не маю ні перед ким звітувати, що і як я роблю з заробленими грошима.
5. Коли Ви скасуєте важку спадщину радянських часів – контроль банку над клієнтами? Чому це банки перевіряють сплату податків при перерахуванні оплати праці – хіба це філія податкової інспекції? Чому це вони слідкують за касовими залишками? Для чого вони вимагають договори, та ще й у перекладі українською, при оплаті понад 15 тис. гривень? Чому банки взагалі перевіряють в мене призначення платежу? Якщо я клієнт банку та маю кошти на рахунку, то справа банку – виконати моє розпорядження, я йому за це плачу комісію, а не за те, що він мене за мої ж гроші контролює.
Сподіваюсь на швидку та чітку відповідь!
З повагою, громадянин України та Ваш роботодавець,

Валентин ХОХЛОВ, MBA, CFA, співзасновник громадського об’єднання “Українська альтернатива”