Posts belonging to Category Державне управління



Хто перший серед країн Східного партнерства на шляху євроінтеграції ?

ІРИНА КРАВЧУК "Українська альтернатива" докторант Національної академії державного управління

У м. Познань (Польща) 28-30 листопада пройшла Третя зустріч Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. «Українська альтернатива» на цьому заході була представлена вперше. Для нас це унікальна можливість взяти участь у робочих групах форуму, обмінятися досвідом із колегами, налагодити співробітництво з організаціями країн Східного партнерства та ЄС. Мені запам’яталося хвилювання з приводу підтримки Форумом резолюції щодо парафування угоди про асоціацію з Україною; вироблення концепції форуму у «стратегічній підгрупі»; різношерста, але цікава робоча підгрупа із адміністративної реформи; нагородження українського журналіста Сергія Лещенка і чарівне вечірнє місто Познань. (далі…)

Реформа судової системи в Україні

ГАЛИНА СЕНИК «Українська альтернатива» експерт з прав людини

Підготовка Партії регіонів до гучних судових процесів в Україні є чи не найкраще організованою операцією, яку провела провідна партія країни у тісній співпраці з урядом, президентом і Верховною Радою. Операція настільки добре продумана, розрахована на декілька кроків наперед, що неможливо не запідозрити її організаторів у наявності інтелектуальних здібностей. Виконання не бездоганне, але, здається, і це було враховано організаторами.

Судова реформа 2010

Передусім треба віддати належне ґрунтовній реформі системи правосуддя, яку було проведено за півроку до початку боротьби з “ворогами”. (далі…)

Основные реформы в Грузии в 2004-2011 гг.

Антикоррупционная реформа:

  • Системные антикоррупционные меры являются неотъемлемыми частями всех проводимых реформ.

(далі…)

Віктор Янукович: Ніхто не може сказати, що реформи я роблю для себе особисто

Це – друга частина інтерв’ю Віктора Януковича польським медіа напередодні його візиту до нашого західного сусіда. Перша частина у соціальній мережі Фейсбук:

http://www.facebook.com/kukhar#!/notes/volodymyr-kukhar/katok-anukovica-proti-kogo/186362598051593

Ж: Пане президенте, як пояснити те, що опозиція постійно стверджує, що Ваша політика загрожує незалежності країни. Людина зі сторони може повірити у це…

В.Я.: Хтось повинен говорити, а хтось повинен і робити. Є головний експерт – український народ, який робить висновки і на основі цих висновків голосує на виборах. Ми реалісти. Ми спілкуємося, тому числі й з журналістами. Ми знаємо й Вашу точку зору. І для нас важливою є оцінка й наших партнерів. Тому що ми прагнемо проводити ефективну міжнародну політику, котра сприяє розвиткові економіки, просуванню інтересів України. (далі…)

Александр Нарбут: Тимошенко попала бы в ту же ловушку, в которую угодил Янукович

Цей матеріал вийшов раніше англійською та польською мовою на сайті Нацбанку Польщі http://www.obserwatorfinansowy.pl/ у скороченому вигляді адаптованим до польських умов. Повний текст може бути цікавим з огляду на деталі, опущені з огляду на те, що іноземному читачеві складно було б їх збагнути без грунтовного попереднього знайомства з темою. Водночас, з огляду на ту саму специфіку питання зачіпалися ті, які лежать на поверхні.

 

 

 

В Польше готовится к подписанию беспрецедентный контракт на 100 миллиардов долларов о поставках российского газа. Если раньше Польша импортировала до 75% газа из России, в соответствии с новыми соглашениями она станет стопроцентно зависимой от российского газа до 2037 года. Это при том, что в Польше подтверждены значительные залежи сланцевого газа. Перспектива завершения российско-польских переговоров стала поводом обсудить  газовые темы с Александром Нарбутом, независимым экспертом по энергетическим вопросам

 

- Давайте сначала проясним, что произошло с РосУкрЭнерго? Как ему удалось воскреснуть? Одно время создавалось впечатление, что оно уже не возродится.

– Здесь нужно понимать главное: его никто не похоронил. (далі…)

Україна – обличчя:: Соціологія:

 

Володимир Кухар

Напередодні Дня незалежності хочеться ще раз подивитися на нас, які ми є. Обговорення у Фейсбуку показують, що уявлення наші про нашу країні часто далекі від дійсності. Видавати бажане за дійсне – видно, таки частина людської натури, а відтінків бажань багато.

Знайшов серед книжок ветерана багатьох політичних дискусій – збірку “Українське суспільство 1994-2001. Результати опитування громадської думки”. Книжка давня, але знакова, дозволяє багато явищ прослідкувати у розвитку.  Те, що проект виконувався Інститутом соціології НАН України (В.Ворона, Н.Паніна, Є.Головаха), фірмою Социс (М.Чурилов) та Фондом «Демократичні ініціативи» (І.Кучерів) та ще й “по-грантоїдськи” – на кошти Фонду Ч. С. Мотта, а не державним коштом чи на гроші олігархів, дає підстави довіряти результатам проекту. (далі…)

Fight for the new Ukrainian Tax Code

As a candidate for the Ukrainian presidency Viktor Yanukovych promised in fall-2009: I’ll push through with the new Tax Code; I will make Ukraine most attractive country for investments in Eastern Europe. Attempts to modernize tax system in Ukraine are made since mid-90s. Since adoption in 2001 of a “small tax code”, Ukrainian authorities under presidents Leonid Kuchma and Viktor Yushchenko were setting ambitious goals of settling tax system, but never succeeded.
Polish version: http://www.obserwatorfinansowy.pl/2010/08/17/ukraina-chce-zmieniac-system-podatkowy/?k=makroekonomia (далі…)

Монархія в Україні?

Шапка Мономаха

Шапка Мономаха

«… Дуже приємно, що ви … не відмітаєте, а серйозно роздумуєте на цю тему. В Україні є цілий  монархічний рух, який очолює геніальний письменник Густав Водічка (Юрій Тимчій). Думаю, що ця справа потребує, перш за все, публічності і обговорення»

Так почалась дискусія, що стала основою для статті, яку ви читаєте. Ця стаття є спробою відповісти на питання, пов’язані з доцільністю запровадження монархічного ладу в Україні в наш час.

Ви можете запитати: «Що за нісенітниця? Невже це настільки нагальна проблема, аби витрачати на неї час?».  Якщо є патріоти України які переймаються ідеєю монархії, то вона як мінімум варта того аби її обговорити. А по кількості навіжених фантазій які стали реальністю за останні роки Україна може дати фору студії Pixar. Перефразовуючи відомого кіногероя «…не варто недооцінювати непередбачуваність можновладців…», ми вже переконались, вони цілком можуть утнути речі значно більш навіжені за монархію.

Я не ставлю собі за мету розглянути у статті всі аргументи «за» та «проти» монархії – сподіваюсь, читачі доповнять мене в коментарях.

(далі…)

ГРОМАДЯНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ: ІДЕЯ, ЩО ОБ’ЄДНАЄ УКРАЇНУ

Автор: Володимир Кухар

Без надії таки сподіватись.
Леся Українка

Зустрічаючись у 1995 році з народними депутатами України, Збігнєв Бжезінський задав питання, що робиться в Україні не для розбудови держави, а для розвитку нації. Українські парламентарі були заскочені питанням Бжезінського.
Навесні 1995 року, у виступі на радіо «Свобода» професор української історії Гарвардського університету Роман Шпорлюк зауважив, що Галичина як П’ємонт української державності себе вичерпала.
На новому етапі, коли доля держави залежить головно від ефективності вирішення економічних проблем, Галичина не виявляє необхідної мобільності. При тому, що мала приватизація в цілому по Україні ледве на третину встигає за графіком, визначеним на 1995 рік, її темпи в Галичині чи не найнижчі в Україні.
Наперекір численним прогнозам, Схід України (зокрема, його порівняно невеликі міста) виявляє більшу активність та гнучкість в економічному реформуванні. Беручи до уваги те, що економічний прогрес є найкращим, а сьогодні, напевне, і єдиним гарантом державності, регіон, що є відносно успішним в економіці, об’єктивно до більшої міри «український», ніж той, що засидівся на старті економічних перетворень. (далі…)

Мажоритарні вибори до місцевих рад: кому це вигідно?

Після закінчення президентських виборів, важливим предметом обговорення у суспільстві стали вибори до місцевих рад. У фокусі не тільки дата майбутніх виборів, але й можлива зміна виборчої системи. “Кому вигідно?” – як завжди, головне питання. Спробуймо розібратися, відштовхуючись від інтересів виборців.

Існуюча пропорційна система не відображає інтересів місцевої громади. Вона пристосована до потреб партійно-політичних угруповань загальнодержавного рівня. Місцеві осередки партій не мають вирішального впливу на те, хто стане кандидатом на виборні посади у місцевому самоврядуванні. Останнє слово – за партійним керівництвом в центрі. А воно майже нічого не знає про місцеву громаду, її проблеми та потреби. І – що гірше, не дуже хоче дізнатися. (далі…)