ІРИНА КРАВЧУК "Українська альтернатива" докторант Національної академії державного управління

У м. Познань (Польща) 28-30 листопада пройшла Третя зустріч Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. «Українська альтернатива» на цьому заході була представлена вперше. Для нас це унікальна можливість взяти участь у робочих групах форуму, обмінятися досвідом із колегами, налагодити співробітництво з організаціями країн Східного партнерства та ЄС. Мені запам’яталося хвилювання з приводу підтримки Форумом резолюції щодо парафування угоди про асоціацію з Україною; вироблення концепції форуму у «стратегічній підгрупі»; різношерста, але цікава робоча підгрупа із адміністративної реформи; нагородження українського журналіста Сергія Лещенка і чарівне вечірнє місто Познань. Більш детально про перебіг Форуму написала Надя Кайданович на сайті Європейського простору: http://eu.prostir.ua/news/250819.html

З боку посадовців ЄС декілька разів прозвучала формула «More for more, less for less» – більше за більше, менше за менше.  Це і означає, що ЄС готовий на практиці застосовувати із країнами Східного партнерства принцип «сonditionality», коли отримання переваг та допомоги ЄС залежатиме від поступу в дотриманні європейських цінностей.

У цьому контексті жвавий інтерес у мене та інших учасників Форуму викликала презентація Індексу європейської інтеграції для країн Східного партнерства за ініціативи Міжнародного фонду “Відродження” ( http://eu.prostir.ua/news/250937.html ).

Країни Східного партнерства – Молдова, Грузія, Україна, Вірменія, Азербайджан, Білорусь були оцінені за рядом критеріїв:

1)     Зв’язок (linkage): зростання політичних, економічних та соціальних зв’язків між кожною з шістьох країн та ЄС;

2)     Наближення (approximation): відповідність структур та інституцій країн Східного партнерства стандартам і вимогам ЄС;

3)     Управління: розвиток управлінських структур у сфері європейської інтеграції у країнах Східного партнерства.

За допомогою інноваційної методики вперше зроблено спробу порівняти прогрес цих країн у сфері європейської інтеграції. Безумовно дану методику можна удосконалювати і уточнювати в процесі застосування.  Якщо Європейська Комісія у своїх звітах щодо окремих країн Європейської політики сусідства не має чітких критерів оцінювання прогресу та успішності інтеграції країни у європейський простір, використовує терміни «значний прогрес», «певний прогрес»,  «деякий прогрес», то це дослідження пропонує такі критерії та показує прогрес у числовому виразі, що дозволяє більш наочно порівняти успіхи та невдачі шести країн Східного партнерства. Це дослідження мало б стати стимулом для Єврокомісії  виробити  чіткіші критерії та орієнтири для вимірювання прогресу країн у досягненні відповідності вимогам ЄС, а для громадянського суспільства вести власний моніторинг євроінтеграції у власних країнах.  Може б це породило конкуренцію серед урядів наших країн, що було б корисним для нас – громадян, які хочуть жити в процвітаючих європейських країнах ?

Україна посідає у цьому дослідженні 3 місце за показниками – після Молдови (1 місце) та Грузії (2 місце). Високий показник  у сфері «Зв’язок (linkage)» України, який позначає інтенсивність стосунків з ЄС, на жаль, не  призвів до значного «наближення» України до вимог Євросоюзу. Це означає, що Україна не використовує увесь потенціал стосунків та гальмує у внутрішніх реформах.

Детальніше про Індекс європейської інтеграції, експертний склад проекту, методику можна почитати тут:

http://www.irf.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=273&Itemid=519

Сподіваюся, проект і євроінтеграція матимуть своє продовження і ми зможемо побачити прогрес країн у динаміці.