СВІТЛАНА ГАЛАТА, “Українська альтернатива”, журналіст (м. Київ)

Ранок, село Печі. Бібліотекарка Ольга Іванівна Похилько відмикає двері бібліотеки й вітається зі змерзлими «класиками».  На вулиці мінус двадцять, в бібліотеці – не набагато вище нуля.  Українська й світова література на полицях ловить дрижаки,  рушники навколо портрета Шевченка схожі на сніговий замет.  Тому першим ділом Ольга Іванівна розпалює «буржуйку».  Скіпки на розпал готові ще з вечора,  дрова займаються шпарко, мить – і в бібліотеці теплішає, а з комина підіймається дим. Для села це знак –  вітальня відчинена, можна заходити «в гості».

Першими приходять старенькі. Закутана в три хустки вісімдесятирічна Євдокія Дмитрівна Максименко весело вітається і чемно запитує, чи можна до хати. Знімає куфайку,  гріє  руки біля вогню. Заходять й інші. Книжки на полицях всі читані-перечитані, але пенсіонери жартують, мовляв,  одна з переваг «другої молодості»,  що скільки книжку не читай – кожного разу здається, що вперше.  Запитують одне одного про здоров’я,  сміються, мовляв,  якщо хворіємо,значить, – живемо. Просять прочитати «про любов»,  про життя,  гортають «Деснянську правду» та «Вісті Борзнянщини».  Вчитуються в оголошення в рубриці «робота»,  сподіваючись знайти щось підходяще для дітей та онуків.  Хтось запитує, як переоформити «пенцію», хтось вагається – переїжджати в райцентр до дітей  чи ні (бо ж, слава Богу,  кличуть), ще хтось розпитує скільки нині «стоє» в інституті  вчитись, бо ж онучка – відмінниця й розумниця, а грошей – катма.

Бібліотека в с.Печі (Чернігівська обл.)

По обіді прибігають діти. Шукають на поличці щось пригодницьке, запитують книжки за шкільною програмою.  Два роки тому сільську школу «оптимізували» і діти їздять автобусом  у сусіднє село Хороше Озеро. Єдиним безкоштовним (а, значить, і єдино доступним!)  культурним осередком лишається сільська бібліотека. Печівська сільська бібліотека у Борзнянському районі Чернігівської області  має старенькі фонди, кілька стільців і триста читачів. Відкрили її в 1949 році, спочатку вона належала сільській раді, але потім увійшла до централізованої бібліотечної системи. Грошей і нових надходжень в ЦНС не густо, тому книжок надходить мало, дитячої та художньої літератури катастрофічно не вистачає. Семирічна Богданка Бодун, наприклад, ледь не щодня перебирає поличку з дитячими книжками, сподіваючись знайти щось новеньке. «Для неї книжки, – каже Ольга Іванівна, – важливіші за цукерки. І в сельчан питає, але хіба багато книжок знайдеш у сільських хатах?»…

Бібліотека в с.Печі (Чернігівська обл.)

Ми з друзями з «Української альтернативи» заїжджаємо до бібліотеки надвечір’ям, зворотною дорогою з Крутів. Даруємо книгу – збірку історичних документів про бій під Крутами, гріємось, знайомимось з привітною бібліотекаркою.

У мене з’являється дивне відчуття. Саме такою була моя перша бібліотека  у бабусиному селі.  Кожного разу я набирала стосик з п’яти книжок (більше в одні руки  чомусь не давали) і читала їх у теплому бур’яні за хатою.  Коли бабуся знаходила мене з книжкою, то довго бідкалась: мовляв, дитинко, не читай багато, – голова болітиме.

У тій бібліотеці ще в 90-х поселились горобці, а потім її разом з клубом розібрали по цеглині колишні колгоспники.  Нині вони збираються хіба що біля лавочок, та й то тільки влітку. Я ж заприязнилася з багатьма іншими бібліотеками – районною,  університетською, науковою,  але й досі пам’ятаю, якими були на дотик ті, перші книжки. Інколи мені навіть здається, що вони зникли тому, що я покинула свою маленьку бібліотеку напризволяще. Ну, ніби в якийсь вирішальний момент повинна була там бути, але не була.

Тому збираю стосиком дитячі книжки, з яких «виросли» мої діти,  балади про лицарів і героїв, пригодницькі романи і (куди ж без них) книжки «про любов», і «з оказією» передам бібліотеці.  Просто я дуже хочу, щоб у Богданки Бодун з села Печі також «склалися»  усі наступні бібліотеки.

Світлана Галата, «Українська альтернатива»

Фото: Володимир Кухар

P.S. Якщо у вас є кілька книжок, якими б ви хотіли поділитися з сільськими дітьми,  дорослими  і «дорослими дітьми»,  привезіть або передайте їх нам.  Не баріться!

Телефон: 067 714 87 01  Лариса Шевчук

 Електронна адреса groupua.org@gmail.com

19 березня УА провела благочинну акцію з відновлення меморіалу героям Крут у Києві. На деревах Меморіалу героям Крут у парку «Аскольдова могила» учасники Громадського об’єднання «Українська альтернатива» розмістили 122 ікони. Це зроблено для відновлення початкового задуму Меморіалу, у якому при його відкритті у 2006 році було 150 ікон. Разом з іконами, які були на Меморіалі (далі…)

Минулого року Українська альтернатива Автопробігом відвідала Меморіал пам’яті героїв Крут на Чернігівщині.
Це був красивий захід за участі майже сотні людей у майже трьох десятках екіпажів з різних куточків України.
Цьогоріч проїдемося у колі Друзів відвідаємо Меморіал.
Приєднуйтеся!

Витрати на пальне пасажири розділяють з водіями, харчуування – з особистих коштів учасників акції!

ПРОГРАМА

9:00 – старт від станції метро Лісова, на виїзді з Києва у бік Чернігова
11:30 – прибуття на станцію Крути.
Покладання квітівогляд Меморіалу, музейної експозиції.
13:00 – чай.
13:30 – покладання квітів на могилі невідомому крутянину у с. Печі. Передаємо книгу “Крути” сільській бібліотеці.
15:00 – обід у кафе, село Мала Кошелівка (якщо буде доїзд – як не замете ;))
17:30 – виїзд на Київ.
20:00 – Київ

МИКОЛА МИРНИЙ

Джерело: http://maidan.org.ua

Олександра Скиба, с. Слоут, Сумщина: «Одна жінка батька зарубала, коли той спав. Голову викинула, тіло покришила на шматки, у діжку засолила і з донькою своєю їла».

Галина Бухтоярова, с. Браниця, Чернігівщина: «На полі молотили. І брат пішов назрізать колосків, які лишилися. Мати вдома їх поклала на сковороду, висушила в печі, ми помняли їх у ступі і варили юшку. Але прийшов «поліцай», все витяг із печі, у мішок витрусив. А потім матір і батька набили. Моя мати стала плакати: «У мене ж дев’ятеро дітей пухнуть»… Але все одно все забрали, навіть заховане у горшках зерно. А брат Микола все ж таки ходив у поле і коли бачив, що людей там немає, навпомацки збирав колосочки і приносив додому… А вони ж все одно дізнавались, приходили і забали».

Тут дивіться відео з YouTube: http://www.youtube.com/watch?v=kDM1IuxG4co&feature=player_profilepage

Коли ці і мільйони подібних сцен розгорталися в Україні, радянська влада ретельно намагалась приховати їх від світу. Інформація про те, як селяни боролися з голодом і зазвичай програвали цю боротьбу, була засекреченою. Молодий журналіст з Британії ҐаретДжоунз ризикнув пробити інформаційну блокаду. (далі…)

Звіт зі словами “Довіра – Благодійність – Дія!” у заголовку я вже мав приємність писати у березні минулого року. Тоді ми з колегами по Українській альтернативі та небайдужим громадянством завершили справу з відновленням частини композиції Меморіалу пам’яті героїв Крут на Аскольдовій горі. Зібравши понад 6 тисяч гривень ви довели на Меморіалі кількість ікон до півтори сотні – до кількості втрат українських бійців під Крутами.

Докладніше про акцію з іконами на початку 2011 року тут: http://www.groupua.org/?p=801

Один з моїх найулюбленіших фотоальбомів у соціальній мережі “Фейсбук” – саме про акцію “Присвяти ікону героям”: http://www.facebook.com/media/set/?set=a.197783090244151.43776.130943920261402&type=1. Дивіться на обличчя

Колектив музею в Медведівці і учаснки Української альтернативи - організатори акції біля комп'ютера на його новому робочому місці у музеї. Світлана Галата (УА), Людмила Калініченко, Богдан Легоняк, Володимир Кухар (УА), Ігор Казначей. Фото: Ольга Скороход (УА). Тисніть на фото для збільшення.

Зараз можна так само з задоволенням підвести риску під акцію з комп’ютером для краєзнавчого музею у Медведівці.

(далі…)

ОЛЬГА СКОРОХОД "Українська альтернатива" журналіст

Як же їм вдається ось уже пʼятнадцять років заряджати публіку неймовірним драйвом та позитивом? Ліричні ноти, шалена енергія, музичні експерименти та не гламурний патріотизм поєдналися в них так строкато, але й так природно. 15 грудня гурт «Тартак» відсвяткував пʼятнадцять років творчої діяльності. Сашко Положинський є хорошим другом ГО «Українська альтернатива» і ми радо вітаємо «Тартак» з такою «солідною» датою і зичимо не втрачати життєвих струн і натхнення!

(далі…)

ОЛЬГА СКОРОХОД "Українська альтернатива" журналіст

Двадцять шостого листопада відбулася акція зі вшанування памʼяті жертв Голодомору 1932-33 років. Вона була організована Громадським комітетом, створеним минулого року у відповідь на спроби влади відмовитися від вшанування жертв тих страшних подій. Учасники ГО «Українська альтернатива» взяли участь у спільному вечорі памʼяті.

Безперечно, організатори заслуговують на окрему подяку. Знову загальна атмосфера сприяла до особистих рефлексій; люди стояли, наче у трансі,  слухаючи спогади і біль тих, хто зміг вижити. (далі…)

Ведуча Вікторія Світлова:

Доброго дня!

У студії Вікторія Світлова, це програма Тет-а-тет на Бізнес радіо. Протягом найближчої години ми будемо обговорювати найактуальнішу на сьогодні тему. Неважко здогадатися, що ця тема – вирок Юлії Тимошенко.

Час представити наших гостей. Це громадські активісти: лідер Громадянського руху «Спільна справа» Олександр Данилюк та лідер Громадського об’єднання «Українська альтернатива» Володимир Кухар (далі…)