СВІТЛАНА ГАЛАТА, “Українська альтернатива”, журналіст (м. Київ)

Ранок, село Печі. Бібліотекарка Ольга Іванівна Похилько відмикає двері бібліотеки й вітається зі змерзлими «класиками».  На вулиці мінус двадцять, в бібліотеці – не набагато вище нуля.  Українська й світова література на полицях ловить дрижаки,  рушники навколо портрета Шевченка схожі на сніговий замет.  Тому першим ділом Ольга Іванівна розпалює «буржуйку».  Скіпки на розпал готові ще з вечора,  дрова займаються шпарко, мить – і в бібліотеці теплішає, а з комина підіймається дим. Для села це знак –  вітальня відчинена, можна заходити «в гості».

Першими приходять старенькі. Закутана в три хустки вісімдесятирічна Євдокія Дмитрівна Максименко весело вітається і чемно запитує, чи можна до хати. Знімає куфайку,  гріє  руки біля вогню. Заходять й інші. Книжки на полицях всі читані-перечитані, але пенсіонери жартують, мовляв,  одна з переваг «другої молодості»,  що скільки книжку не читай – кожного разу здається, що вперше.  Запитують одне одного про здоров’я,  сміються, мовляв,  якщо хворіємо,значить, – живемо. Просять прочитати «про любов»,  про життя,  гортають «Деснянську правду» та «Вісті Борзнянщини».  Вчитуються в оголошення в рубриці «робота»,  сподіваючись знайти щось підходяще для дітей та онуків.  Хтось запитує, як переоформити «пенцію», хтось вагається – переїжджати в райцентр до дітей  чи ні (бо ж, слава Богу,  кличуть), ще хтось розпитує скільки нині «стоє» в інституті  вчитись, бо ж онучка – відмінниця й розумниця, а грошей – катма.

Бібліотека в с.Печі (Чернігівська обл.)

По обіді прибігають діти. Шукають на поличці щось пригодницьке, запитують книжки за шкільною програмою.  Два роки тому сільську школу «оптимізували» і діти їздять автобусом  у сусіднє село Хороше Озеро. Єдиним безкоштовним (а, значить, і єдино доступним!)  культурним осередком лишається сільська бібліотека. Печівська сільська бібліотека у Борзнянському районі Чернігівської області  має старенькі фонди, кілька стільців і триста читачів. Відкрили її в 1949 році, спочатку вона належала сільській раді, але потім увійшла до централізованої бібліотечної системи. Грошей і нових надходжень в ЦНС не густо, тому книжок надходить мало, дитячої та художньої літератури катастрофічно не вистачає. Семирічна Богданка Бодун, наприклад, ледь не щодня перебирає поличку з дитячими книжками, сподіваючись знайти щось новеньке. «Для неї книжки, – каже Ольга Іванівна, – важливіші за цукерки. І в сельчан питає, але хіба багато книжок знайдеш у сільських хатах?»…

Бібліотека в с.Печі (Чернігівська обл.)

Ми з друзями з «Української альтернативи» заїжджаємо до бібліотеки надвечір’ям, зворотною дорогою з Крутів. Даруємо книгу – збірку історичних документів про бій під Крутами, гріємось, знайомимось з привітною бібліотекаркою.

У мене з’являється дивне відчуття. Саме такою була моя перша бібліотека  у бабусиному селі.  Кожного разу я набирала стосик з п’яти книжок (більше в одні руки  чомусь не давали) і читала їх у теплому бур’яні за хатою.  Коли бабуся знаходила мене з книжкою, то довго бідкалась: мовляв, дитинко, не читай багато, – голова болітиме.

У тій бібліотеці ще в 90-х поселились горобці, а потім її разом з клубом розібрали по цеглині колишні колгоспники.  Нині вони збираються хіба що біля лавочок, та й то тільки влітку. Я ж заприязнилася з багатьма іншими бібліотеками – районною,  університетською, науковою,  але й досі пам’ятаю, якими були на дотик ті, перші книжки. Інколи мені навіть здається, що вони зникли тому, що я покинула свою маленьку бібліотеку напризволяще. Ну, ніби в якийсь вирішальний момент повинна була там бути, але не була.

Тому збираю стосиком дитячі книжки, з яких «виросли» мої діти,  балади про лицарів і героїв, пригодницькі романи і (куди ж без них) книжки «про любов», і «з оказією» передам бібліотеці.  Просто я дуже хочу, щоб у Богданки Бодун з села Печі також «склалися»  усі наступні бібліотеки.

Світлана Галата, «Українська альтернатива»

Фото: Володимир Кухар

P.S. Якщо у вас є кілька книжок, якими б ви хотіли поділитися з сільськими дітьми,  дорослими  і «дорослими дітьми»,  привезіть або передайте їх нам.  Не баріться!

Телефон: 067 714 87 01  Лариса Шевчук

 Електронна адреса groupua.org@gmail.com