Днями Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію “Функціонування демократичних інституцій в Україні”. У ній ПАРЄ закликала звільнити членів колишнього уряду, дати їм можливість лікування, а також пригрозила санкціями в разі невиконання її вимог. Міністерство закордонних справ України, у відповідь, називає резолюцію  збалансованою оцінкою ситуації в країні. “Ухвалена резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи стала перемогою збалансованих оцінок і здорового глузду над черговими спробами перенести внутрішньополітичну боротьбу на європейський майданчик”, – заявили в прес-службі МЗС. “Критичні зауваження, що містяться в резолюції, в цілому спрямовані на заохочення України до проведення правових та політичних реформ”, – уточнили у відомстві.
Українська влада нагадує двійочника, якому вчителька вкотре нагадує про негідну поведінку та невиконане домашнє завдання, а він у свою чергу вкотре обіцяє «на завтра все зробити». Найгірше те, що і вчитель, і поганий учень знають, що ситуація не зміниться. Жаліючи невдаху, педагог не хоче викликати батька – «яблуко від яблуньки не далеко падає», та й ремінь не є дієвим для такого «складного випадку».
Домашнє завдання на завтра вже сформовано. Вимоги європейців зводяться до проблем із судовою гілкою влади (всі розуміють, що в нас тут багато політичних елементів), а саме:
–   звільнити політичних ув’язнених;
– провести масштабну конституційну реформу через механізм залучення громадянського суспільства;
– змінити Закон про вибори, й зокрема, шляхом зниження виборчого бар’єру, скасування заборони на участь блоків і забезпечення прозорості фінансування політичних партій;
– реформування судового законодавства, й зокерма, забезпечення рівності захисту та захисту від вибіркового судочинства;
–   реформування органів прокуратури.
Вже дуже давно ПАРЄ не говорила про санкції. В нашому випадку, європейська організація чітко заявила про можливість їх застосування.
Загалом рішення ПАРЄ є наслідком багатьох невдач. Останнім часом Україна надто часто програвала на міжнародному рівні. В грудні, на саміті міністрів закордонних справ щодо підписання угоди про Асоціацію з ЄС, яке так інформаційно готувалося для дифірамбів режиму, завершилося практично нічим. Про черговий кредит МВФ теж не вдалося домовитися. Переговори щодо зниження ціни на природний газ язик не повернеться назвати успішними. Як наслідок, зневага світової фінансової еліти до українського лідера в Давосі.
Чи виправиться український двійочник, покаже весна. Саме на березень місяць планується черговий приїзд до нашої держави моніторингового комітету.
Нагадаємо, нещодавно у Гаазі відкрився міжнародний фінансовий трибунал. Чи дійде до справжніх санкцій у вигляді блокування зарубіжних рахунків української політичної еліти та арештів нерухомості, покаже час.

Агенство УНІАН у статті «Резолюція ПАРЄ: які санкції загрожують українській владі» опублікувало коментарі експертів з даного приводу:

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ:
Cанкції, на превеликий жаль, уже почалися.
Чергове попередження Україні з боку європейського співтовариства – це жовта картка, яка починає червоніти. Бо перед цим було вже стільки цих жовтих карток… Це означає, що в європейському співтоваристві Україна дедалі нижче опускається в усіх можливих рейтингах, і її сприймають дедалі більш негативно.
Перший наслідок: інвестиції не йдуть в Україну, а тікають з України.
Очікувати прямих і жорстких санкцій, мені здається, не варто. Не в компетенції ПАРЄ виписувати якісь санкції, заборони, обмеження. Це прерогатива інших європейських органів. Тому максимум, що може бути, – це призупинення участі України в цій структурі. Але я не хочу навіть вірити в можливість такого кроку.
Я хотів би вірити, що влада дуже серйозно проаналізує всі ті речі, про які загадано в резолюції. Багато з них є об’єктивною необхідністю для України. Скажіть, хіба не в наших інтересах наведення порядку в судовій системі? Хіба не в наших інтересах внесення змін до Кримінального кодексу, багато положень якого сягають ще сталінського періоду?

Борис Тарасюк, екс-міністр закордонних справ:
Цю резолюцію треба розглядати у порівнянні з попередньою резолюцією ПАРЄ, яка була прийнята в перший рік правління Януковича в жовтні 2010 року. Тодішня резолюція, до речі, була першою критичною резолюцією міжнародної інституції щодо нинішньої влади. Після неї була більш критична резолюція Європарламенту.
Якщо порівняти вчорашню резолюцію і резолюцію жовтня 2010 року – це небо і земля. І тут нема чим вихвалятися Міністерству закордонних справ. Треба чухати потилицю й думати, яким чином рятувати імідж України, а не говорити на чорне – біле. А саме цим займається нинішнє МЗС, перетворюючись у міністерство пропаганди.
Я не пригадаю такої критичної резолюції ПАРЄ. Не пригадаю резолюції ПАРЄ, у якій би вживалося слово “санкції”. Тому нинішня резолюція є серйозним попередженням українській владі.
Звичайно, у резолюції відзначаються деякі позитивні моменти, але за одним позитивним словом іде кілька негативних.
Асамблея звернула увагу на утиски опозиції. І тут представлено “найбільший набір” переслідуваних опозиціонерів, ніж у будь-якій резолюції. Названо аж чотири імені. Якщо раніше називали Юлію Тимошенко або Тимошенко і Луценка, то зараз до них додалися ще Валерій Іващенко та Євген Корнійчук.
Асамблея чітко заявила: якщо її вимоги не будуть виконані, то розглядатиметься питання про санкції. Санкцій може бути ціла низка: і призупинення членства, і невизнання повноважень делегації, аж до крайньої – виключення з Ради Європи. До останнього, думаю, не дійде.

http://www.unian.net/ukr/news/news-482356.html

текст резолюції http://www.pravda.com.ua/articles/2012/01/26/6936029/

Олексій Побережний, «Українська альтернатива»