Пенсійна реформа: соплі об вишиванку
Є теми, над якими не можна іронізувати. Можливо або співпереживати, або – лаятися. Стосовно скасування пенсійної реформи можна тільки лаятись
Найостанніший український політик розуміє: щоб розподілити державні кошти (на зарплату, пенсії, соціальні виплати), їх треба спочатку заробити. Знає, але ніколи не зізнається. Тому останні спроби ощасливити пенсіонерів перетворилися на взаємні звинувачення, самовиправдання та нічим (навіть фіговим листком!) не прикритий піар.
Скасування пенсійної реформи за останні тижні було провалено двічі. На початку квітня для підтримки пенсіонеролюбного законопроекту комуністів не вистачило шести голосів. Три з них – волинських олігархів-опозиціонерів. Ще три – інших полум’яних бійців з опозиції. Два тижні поспіль Петро Симоненко надимав щоки і хизувався вірністю ідеалам, а опозиція пояснювала, що комуністи всього лише «клеїли дурника». Мовляв, змовилися з регіоналами: ви нам – «пенсійку» до порядку денного, а ми вам – голосування за інші закони.
Олігархи-волиняни, котрі півроку тому на зустрічах зі старенькими зворушено витирали соплі об вишиванки і клялися боротися за права виборців, також виправдовувалися. Степан Івахів, наприклад, апелював до Голодомору, постанову про який не підтримали комуністи. Та й узагалі, за популістський проект КПУ національно свідомі люди не голосують. А ось за проект від опозиції – обов’язково! Як тільки внесуть, так одразу ж: «Лента за лентою набои подавай!». Заодно й трибуну розблокують.
Минулого тижня – внесли. Два – від опозиції, один – від Володимира Литвина.
Скажемо одразу: від того, що опозиція домоглася персонального голосування в парламенті, «вигрібна яма» на оркестрову не перетворилася.
Першим (за скороченою процедурою) розглядали законопроект позафракційного депутата Сергія Міщенка. Документ, зокрема, передбачав повернення пенсійного віку для чоловіків до 60 років і для жінок – 55, за умови страхового стажу не менш ніж 15 років.