Є теми, над якими не можна іронізувати. Можливо або співпереживати, або – лаятися. Стосовно скасування пенсійної реформи можна тільки лаятись

Найостанніший український політик розуміє: щоб розподілити державні кошти (на зарплату, пенсії, соціальні виплати), їх треба спочатку заробити. Знає, але ніколи не зізнається. Тому останні спроби ощасливити пенсіонерів перетворилися на взаємні звинувачення, самовиправдання та нічим (навіть фіговим листком!) не прикритий піар.

СВІТЛАНА ГАЛАТА, "Українська альтернатива", журналіст

Скасування пенсійної реформи за останні тижні було провалено двічі. На початку квітня для підтримки пенсіонеролюбного законопроекту комуністів не вистачило шести голосів. Три з них – волинських олігархів-опозиціонерів. Ще три – інших полум’яних бійців з опозиції. Два тижні поспіль Петро Симоненко надимав щоки і хизувався вірністю ідеалам, а опозиція пояснювала, що комуністи всього лише «клеїли дурника». Мовляв, змовилися з регіоналами: ви нам – «пенсійку» до порядку денного, а ми вам – голосування за інші закони.

Олігархи-волиняни, котрі півроку тому на зустрічах зі старенькими зворушено витирали соплі об вишиванки і клялися боротися за права виборців, також виправдовувалися. Степан Івахів, наприклад, апелював до Голодомору, постанову про який не підтримали комуністи. Та й узагалі, за популістський проект КПУ національно свідомі люди не голосують. А ось за проект від опозиції – обов’язково! Як тільки внесуть, так одразу ж: «Лента за лентою набои подавай!». Заодно й трибуну розблокують.

Минулого тижня – внесли. Два – від опозиції, один – від Володимира Литвина.

Скажемо одразу: від того, що опозиція домоглася персонального голосування в парламенті, «вигрібна яма» на оркестрову не перетворилася.

Першим (за скороченою процедурою) розглядали законопроект позафракційного депутата Сергія Міщенка. Документ, зокрема, передбачав повернення пенсійного віку для чоловіків до 60 років і для жінок – 55, за умови страхового стажу не менш ніж 15 років.

Обговорення було чудовим. Спеціально навчені люди вигадали спеціальну мову. Слово «брехня» в ній замінено на «піар», «подачка» – на «осучаснення пенсії». Під час полум’яного виступу свободівців про тяжку долю українських селян, робітників і жінок, які стали «донорами» покращення, хотілося встати й заспівати «Інтернаціонал».

Гірка правда лилась і з вуст депутата від «Батьківщини» В’ячеслава Кириленка. «Люди знають, – із ледь-ледь стримуваним гнівом у голові застерігав депутат, – що у країні є півтора десятка законів, за якими призначають пенсію. Один – для колгоспників (В’ячеслав так захопився політикою, що не помітив: в нас давно нема колгоспів?! – Авт.), інженерів, робітників. І ще 15 законів – для чиновників. Тому треба скасувати закони для номенклатури і створити один – для всієї країни!».

Пальці Кириленка мимоволі стискалися в кулак. Ось хто винен у тому, що три мільйони українців отримують 894 гривні пенсії, – номенклатура! «Жару» додав і лідер «Удару» Віталій Кличко. Його вказівний палець також указував на чиновництво!  Саме на них – колишніх депутатів, міністрів, управлінців – витрачаються кревні народні кошти. В результаті звичайні люди отримують пенсію розміром 45 відсотків від заробітної плати, а «вибрані» – 80–90!

«Удар» пропонує колишніх президентів, міністрів і депутатів перевести на загальнодержавну систему нарахування пенсій. І, основне, створити нормальні умови для ведення бізнесу. (Останній меседж є звичним «заклинанням» електорату «Удару», споживається в перетравленому вигляді й чудово компонується з будь-якою політичною преамбулою.)

Фото: www.pic.com.ua

За півгодини пальці в кулак стискав уже Арсеній Яценюк. Нагадав, що ще два роки тому пропонував збільшити пенсії на 334 гривні. «Треба вирішити питання про осучаснення пенсій, – наполягав він. – Тарифи зростають, ціни зростають, а пенсії не збільшуються. Треба осучаснити пенсії!»

Слово «осучаснення» звучало круто. Наталія Королевська слухала виступ по каналу «Рада» й тихо заздрила. Поки що міністр соціальної політики вивчила тільки одне слово – «оптимізація».            Законопроект опозиція провалила. Для його ухвалення не вистачило трьох голосів. 14 депутатів-опозиціонерів не були на засіданні або не голосували. Це Ірина Геращенко, Віктор Пинзеник, Едуард Гурвіц, Микола Паламарчук і Наталія Агафонова з «Удару»; Андрій Шевченко, Микола Катеринчук, Володимир Яворівський, Олександр Дубовий, Денис Дзензерський і Микола Федорчук із «Батьківщини». Всі комуністи голосували «за».

Законопроект Людмили Денісової набрав ще менше – 221 голос.

Сергій Сас ще довго пояснював у кулуарах причини «конфузу». «Є проблеми: люди хворіють, люди відсутні з поважних причин, – розводив руками Сас. – Бо життя продовжується і за межами парламенту».

Справді, продовжується. Інструктори райкомів КПУ за радянських років залюбки цитували класиків марксизму-ленінізму: мовляв, «ничто человеческое нам не чуждо». Навіщо опозиції втрачати вагомий козир проти влади, на фоні якого ефектно виглядають навіть хирляві фаланги Арсенія Петровича?

Тому й домовлялися – лише про процес. А пенсіонери тут узагалі ні до чого…

Джерело: Новий ПіК