У громадської організації “Українська альтернатива поцупили назву.
Український політикум продовжує у своєму стилі. Яку альтернативу можуть витворити злодюжки? Кому альтернативу? Кілька разів олдскульні політики старої школи намагалися підібратися бо теми “запозичення” назви “Українська альтернатива”, але, врешті, обмежувалися своїми щодо назви варіантами. А тут понеслось – пахне черговими позачерговими виборами.
Справжня “Українська альтернатива” мала, зате у всьому справжня. Починаючи з назви і продовжуючи Економічною програмою, Концепцією реформування державного управління/публічної служби «Держава на службі суспільства» усі наші напрацювання народжувалися у живих обговореннях сучасних освічених людей. Закладені у них ідеї – результат реального процесу творіння policy, багаторівневого узгоження переконань та емоцій.

Ці речі в Україні безпрецедентні, бо програми зазвичай пишуть похапцем на коліні і під чергові вибори, замовляючи їх у політтехнологів. Серед низових громадських ініціатив ми були першими, хто наважився викласти наші переконання у вигляді програми.

Громадська організація “Українська альтернатива” заснована як спільнота у травні 2010 року. У складному 2010му, у перший рік домінування Януковича, наша спільнота стала для нас і для усіх, хто брав участь у наших заходах, ковтком чистого повітря. У липні 2013 року ми офіційно зареєстровані. Сайт “Української альтернативи” працює з травня 2010 року.

Ми закликаємо організаторів відмовитися від назви “Українська альтернатива” і готові звернутися з листом до засновників громадської організації «Всеукраїнський форум «Українська альтернатива» чи як вона докладно називається. Але юридична адреса нового утворення залишається невідомою.

Я видалив з фейсбук-френдів людей, зазначених серед учасників підробної української альтернативи. Таких виявилося троє – Олександр Доній, Олександр Саган, республіканець Роман Семчишин.

Скандалу не буде. Бо я точно знаю, що засноване на брехні однаково не спрацює. І додатково рекламувати фейкові проекти ніхто не буде – ні у Києві, ні там, де можуть розпочатися якісь гастролі.

Як каже мій тато, простий чоловік, пенсіонер, ціле життя водій (як кажуть у нас – шофер), в українських політиків нема ні гонору, ні совісті. Простий чоловік на політиці розуміється краще, ніж маса українських діячів!

Україна буде змінюватися на краще. У тому числі – нашими скромними,але чесними зусиллями!
Енджой йо дей.

Володимир КУХАР, голова ГО “Українська альтернатива”, за дорученням спільноти