Ющенко, Ющенко!

Так кричали сотні тисяч під час Помаранчевої революції. Я з моєю дружиною, вагітною нашим другим сином, теж підхоплював цю багатоголосу хвилю.

Ностальгія

У нас з друзями було навіть “своє” місце – лавочка на розі Майдану. Вилізши на її обмерзлі дошки можна було краще бачити Майдан і тих, хто промовляв до нього зі сцени.
У натовпі я завжди почуваюся ніяково, а хорове вигукування імені кумира – взагалі не моє.
Але так тоді було: наш старший чотирирічний син ходив на Майдан з прапором з жовтого поліетиленового пакета та віконного штапика. На ньому мій друг, який приїхав з Тернополя, кольоровими фломастерами написав “Назарчик за Ющенка!”.

(далі…)