Українська альтернатива

СЕРГІЙ КАЛАНЖОВ

Сергій Каланжов. Він з тих, хто опинився на Майдані в перші листопадові дні 2013 року і пройшов всі етапи української революції до лютого 2014. Через це від нього відмовилась мати і покинуло багато друзів з рідного міста Миколаєва
Сам Сергій з сім’ї військового.  До листопада минулого року у нього  за спиною були три роки роботи за контрактом у МВС. Служив конвоїром. Незадовго до Майдану звільнився і став працювати в воєнізованій охороні. Здавалося б: колишній конвоїр та майданер – речі несумісні. Але це – Україна. Читати далі »

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

На сьогодня комусь може здатися, що економічна реформа – це не головне, що питання збереження територіальної цілісності важливіші. Це дійсно так, але відкласти реформування економіки неможливо. Люди, які незадоволені економічною ситуацією, будуть шукати вихід  у інших сферах. Чи бажають російськомовні мешканці Естонії чи Латвії приєднатися до Росії? Чи беруть вони російські паспорти? Ні, тому що вони живуть у кращих, більш вільних та успішних, країнах. Успішність економічного розвитку України, добробут її громадян та впевненість у своєму майбутньому є кращими гарантами суверенітету та територіальної цілісності, ніж Будапештський протокол чи авіаносці США. Читати далі »

ВОЛОДИМИР КУХАР, "Українська альтернатива"

Відвідали з колегами по ГО “Українська альтернатива” кілька місць дислокації наших військових на північ від Києва. Хочемо розуміти, що у дійсності відбувається. І хочемо допомогти у міру можливостей. Люди нам передавали кошти на потреби Майдану. Майдан переміг. Залишок коштів має піти на захист від зовнішньої загрози. Список потреб зі слів бійців подано наприкінці замітки. Читати далі »

                                                           Душу й тіло ми положим за нашу свободу…

«Мамко ж моя, не лай мені», – під слова цієї пісні Україна прощалася з героями, які загинули на Майдані.  Найстаршому було 73 роки, наймолодшому – 17. Особи не всіх встановлені, процедури впізнання тривають. Про багатьох відомості обмежуються лише іменем і прізвище. Чи – тільки іменем.
Серед полеглих – люди з усіх куточків України. Це фермери, будівельники, художники, режисери.. У списку загиблих є чимало освітян: учителі, викладачі і студенти. Читати далі »

СВІТЛАНА ГАЛАТА, "Українська альтернатива"

Чи готові українці об’єдатися? Як подолати «совок» і розпрощатися з радянським минулим? Що може зробити для цього Інститут національної пам’яті, реорганізацію якого нині обговорюють в уряді? На ці та інші запитання ми попросили відповісти керівника Центру історії державотворення України Києво-Могилянської академії, екс-директора архіву Служби безпеки України,  історика  Володимира  В’ятровича. Коли це інтерв’ю готувалось для оприлюднення на сайті “Української альтернативи” стало відомо, що В. В’ятровича було призначено керівником Інституту національної пам’яті. Як відзначив сам пан Володимир на своїй сторінці в facebook.:«Це була довга дорога. Почалася десь після Помаранчевої революції, коли вперше почав добиватися від влади створення Інституту національної пам’яті. Чи може навіть раніше десь в 2001, коли вперше дізнався про діяльність такої установи в Польщі. Зараз дорога далеко не скінчилася – попереду повернення Інституту попереднього статусу, перетворення його в незалежний від політичної ситуації країни орган, передача архівів комуністичних спецслужб та багато іншого.”

Читати далі »

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

Пане Степане, пане Арсенію,
Вам пише Ваш роботодавець. Як громадянин України, я взяв Вас на роботу як найманих менеджерів держави та делегував вам частину тієї влади, що її має народ. Як платник податків, я сплачую за Вашу працю, за Ваші офіси, за Ваші автомобілі, відрядження, прийоми, тощо. Тому я маю повне право вимагати, щоб мої інтереси, як і інтереси інших громадян України, Ви ставили понад інтереси держави, інтереси окремих державних інститутів та власні особисті інтереси. Можливо, колишні посадовці вважали себе царями, але Ви повинні пам’ятати, що Ви не царі, а лише обслуговуючий персонал для громадян. Читати далі »

СВІТЛАНА ГАЛАТА, "Українська альтернатива"

Українське суспільство часто називають суспільством нереалізованих можливостей. Які горизонти відкриваються перед нами сьогодні, яка ціна громадянської активності і де знаходиться «точка опори» для зміни українського суспільства –  ці та інші запитання ми поставили одному з провідних  соціологів України – доктору філософських наук, заступнику директора Інституту соціології НАНУ Євгенові ГОЛОВАСІ. Читати далі »

ВАЛЕНТИН ХОХЛОВ, "Українська альтернатива"

Атмосфера ейфорії наразі нагадує мені початок 2005 року. Але ми не маємо забувати, що великі сподівання перетворилися в не менш велике розчарування, через те що наша країна не пройшла через очищення від кучмістів.

Тоді спочатку Азаров з’явився на Майдані в помаранчевому шарфі. Потім Губський, Волков, Бродський, Балога, тощо – повернулися у владні структури. А скінчилося все найбільшою трагедією в історії сучасної України.

Свіжі заяви Єфремова та Кернеса показали, що історія повторюється.

Безкарність Януковича в 2005 році має наслідком великі людські жертви в 2014-му. Тому вкрай важливо зараз негайно вдатися до закладів, які не лише очистять владні структури від “яничар” і “кучмістів”, а й унеможливлять їхнє повернення до влади в майбутньому. Читати далі »

Олена Зозуля, практичний психолог, гештальт-терапевт

Війна закінчена. Мета досягнута. Країна має швидко здійснювати антикризові кроки.

Українці усього світу оплакують загиблих, моляться за одужання поранених і радіють перемозі.

Настав час повертатися до мирного життя: мріяти, вчитися, кохати, працювати, відпочивати.

Але не вдається. Очі все ще прикуті до екранів телевізорів, звук, що нагадує постріл, – йокає у серці, діти граються у самооборонців та беркутів і бояться, що татко не повернеться. Читати далі »

Ганна Черненко, Інститут філології КНУ ім.Т.Шевченка

На разі триває процес перемовин і домовленостей між політичними лідерами. Майдан стоїть. І ті, хто має силу впливати на події, поки що можуть зробити так, щоб у результаті цих торгів нас, за словами Тараса Шевченка, “не збудили окраденими”.

Щоб після цієї революції ні в кого не залишилося такого гіркого осаду, як після Помаранчевої.

Оптимістичним і безкровним варіантом завершення революції, і все до того йде, може стати: Читати далі »