Прогрес – це необхідна умова розвитку людства. Науковий прогрес – це прекрасно. Кажуть, прогрес вивів людину з печер і завів… до майже перепаскудженої планети. Не тому,  прогресивні зміни, удосконалення та відкриття погані, а тому що людство досі не навчилось користуватися  плодами свого розуму.

Реактор на Чорнобильській АЕС – це, без сумніву, чудова фізика. Але «зона довічного геморою» тепер буде прикрашати Україну ще довгі століття. Відома «панацея» від всього живого – ДДТ, дуст, яким в свій час навіть пудрились, аби блохи  не заводились та блощиці не кусали –  видатне досягнення в хімії. От тільки чогось це досягнення на сьогодні заборонене в усьому світі. Та й взагалі всілякі пестициди-гербіциди вже якось людей не радують. (далі…)

ІРИНА КРАВЧУК "Українська альтернатива" докторант Національної академії державного управління

У мене складається враження, що напередодні Саміту Україна-ЄС 19 грудня події розгортаються у чотирьох паралельних реальностях європейської інтеграції, в яких працюють свої закони:

1) «Політичні ігри» навколо парафування угоди про асоціацію.  В. Янукович хоче завершити переговори з ЄС про угоду до кінця 2011 року (http://eu.prostir.ua/news/251119.html) , бо Україна чекає на позитивне рішення Євросоюзу щодо Угоди про асоціацію (http://www.president.gov.ua/news/22315.html ). А регіонал Леонід Кожара вважає, що документ не буде парафований  ( http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/15/6841648/ ). Сьогодні на конференції Фонду ім. Фрідріха Еберта «Європейська інтеграція України в 2011 році: підбиття підсумків та визначення подальших цілей» він також висловив думку, що, коли немає перспективи членства, то може нам не всі стандарти європейської спільноти підходять. (далі…)

ІРИНА КРАВЧУК "Українська альтернатива" докторант Національної академії державного управління

У м. Познань (Польща) 28-30 листопада пройшла Третя зустріч Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. «Українська альтернатива» на цьому заході була представлена вперше. Для нас це унікальна можливість взяти участь у робочих групах форуму, обмінятися досвідом із колегами, налагодити співробітництво з організаціями країн Східного партнерства та ЄС. Мені запам’яталося хвилювання з приводу підтримки Форумом резолюції щодо парафування угоди про асоціацію з Україною; вироблення концепції форуму у «стратегічній підгрупі»; різношерста, але цікава робоча підгрупа із адміністративної реформи; нагородження українського журналіста Сергія Лещенка і чарівне вечірнє місто Познань. (далі…)

РАДМІЛА КОРЖ "Українська альтернатива" журналіст, еколог

Спитай сьогодні будь-кого з простих громадян України: яка одна з головних складових національної безпеки? Перше, що скажуть – безпека енергетична. В світлі останніх подій та перемовин стосовно цін на енергетичні носії, політичних поступок та реверансів, світові тенденції чим скорішого переходу на альтернативні відновлювані джерела енергії стають для України все більш і більш актуальними. Тим паче, що європейські вектори розвитку спонукають вітчизняних підприємців будувати та розбудовувати свій бізнес саме на цих засадах. (далі…)

Цей матеріал вийшов раніше англійською та польською мовою на сайті Нацбанку Польщі http://www.obserwatorfinansowy.pl/ у скороченому вигляді адаптованим до польських умов. Повний текст може бути цікавим з огляду на деталі, опущені з огляду на те, що іноземному читачеві складно було б їх збагнути без грунтовного попереднього знайомства з темою. Водночас, з огляду на ту саму специфіку питання зачіпалися ті, які лежать на поверхні.

В Польше готовится к подписанию беспрецедентный контракт на 100 миллиардов долларов о поставках российского газа. Если раньше Польша импортировала до 75% газа из России, в соответствии с новыми соглашениями она станет стопроцентно зависимой от российского газа до 2037 года. Это при том, что в Польше подтверждены значительные залежи сланцевого газа. Перспектива завершения российско-польских переговоров стала поводом обсудить  газовые темы с Александром Нарбутом, независимым экспертом по энергетическим вопросам

- Давайте сначала проясним, что произошло с РосУкрЭнерго? Как ему удалось воскреснуть? Одно время создавалось впечатление, что оно уже не возродится.

– Здесь нужно понимать главное: его никто не похоронил. (далі…)

Володимир Кухар

Напередодні Дня незалежності хочеться ще раз подивитися на нас, які ми є. Обговорення у Фейсбуку показують, що уявлення наші про нашу країні часто далекі від дійсності. Видавати бажане за дійсне – видно, таки частина людської натури, а відтінків бажань багато.

Знайшов серед книжок ветерана багатьох політичних дискусій – збірку “Українське суспільство 1994-2001. Результати опитування громадської думки”. Книжка давня, але знакова, дозволяє багато явищ прослідкувати у розвитку.  Те, що проект виконувався Інститутом соціології НАН України (В.Ворона, Н.Паніна, Є.Головаха), фірмою Социс (М.Чурилов) та Фондом «Демократичні ініціативи» (І.Кучерів) та ще й “по-грантоїдськи” – на кошти Фонду Ч. С. Мотта, а не державним коштом чи на гроші олігархів, дає підстави довіряти результатам проекту. (далі…)

Політично-бізнесовий цикл в Україні зводиться до вкороченого електорального. Коливання в економіці вже не встигають за калейдоскопом виборів і химерно накладаються одне на одне… Головним стає вчасно добігти і відкусити свій шмат, і – хто б думав про межі законів чи правил? Зайве просторікувати про це у нашій країні, де за даними опитувань понад 60% населення готові давати хабара для вирішення своїх проблем.

Дискусія про те, як насправді живеться підприємцям в Україні і чи достатньо для них робить держава, спалахує з новою силою. Різноманітні рейтинги демонструють то підвищення, то зниження рівня України в питаннях формування сприятливого підприємницького середовища. При цьому експерти і журналісти не завжди занурюються вглиб матерій, які розглядають. Тоді як уважніший погляд відкриває перспективу на цікаві деталі.
(далі…)

Перші кроки на високій посаді задають тон усьому періоду у владі.Раніше на прикладі перших двох місяців президентства Леоніда Кучми та Віктора Ющенка було зроблено спробу оцінити підходи до роботи кожного з них та те, чого варто було б уникати їхнім наступникам. В результаті виборів президента, протистояння Юлії Тимошенко та Віктора Януковича не знято – вони просто помінялися місцями. Від початку 2006 року уряд став реальним центром виконавчої влади, а його керівник потіснив з перших ролей президента. Це робить аналіз перших кроків Януковича і Тимошенко ще більш цікавим. Адже один із них сьогодні – наш президент.

(далі…)